Скорикі́вка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Новодмитрівської сільської громади. Розташоване на річці Золотоношці за 20 км на північ від районного центру — міста Золотоноші та за 11 км від залізничної станції Пальміра. Населення — 580 осіб, 263 двори (на 2007 рік).
Історія Село виникло на рубежі XVIII—XIX ст.
Не пізніше 1796 року було приписане до Миколаївської церкви у містечку Миколаївка яке було приєднане до села у 1958 році
Складається з чотирьох частин, що раніше були окремими селищами: власне Скориківка, Миколаївка, Раківка і Галатівка.
У 1837 Скориківка належала до Драбівської волості і нараховувала 46 рільничих і чумацьких домів (161 мешканеців).
У 1862 році у містечку володарскому Миколаївка була церква та 16 дворів де жило 85 осіб (37 чоловічої та 48 жіночої статі), у козачому селищі Скориківка в 59 дворах жило 353 особи (171 та 188), а у володарскому хуторі Раків (Раківка) 5 дворів з 22 особами (12 та 10)
У 1888 на прохання громадян було організовано школу грамоти. У 1898 відкрито церковно-приходську школу.
1905 селяни спалили поміщицький маєток.
У 1911 у селі Миколаївка була церква та жило 212 осіб (98 чоловічої та 114 жіночої статі), у селищі Скориківка жило 605 осіб (302 та 303) та була церковно-прихідська школа, на хуторі Раківка жило 79 осіб (33 та 46), а на хуторі Галатівка 56 осіб (30 та 26).
На пам'ять про 164 односельців, які загинули в роки радянсько-німецької війни, у 1967 споруджено обеліск Слави. У бойових діях брали участь 167 осіб, нагороджені бойовими орденами та медалями 112.
У 1967 збудовано Будинок культури на 350 місць, у якому на другому поверсі розташувалася сільська бібліотека.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1031 осіб. Працював колгосп «Шлях Леніна», що мав в користуванні 2,3 тисячі га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,2 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, працювали млин, 2 лісопильні. На той час діяли восьмирічна школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниця.
У 1989 завершено будівництво нової середньої школи.
Політика
Парламентські вибори, 2021 На проміжних парламентських виборах 2021 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 710223, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстровано 374 виборці, явка 42,25 %, в одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Віталій Войцехівський (Слуга народу) — 50,63 %, за Владислава Голуба (самовисування) — 31,65 %, за Андрія Іллєнка (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 4,43 %.
Церква З 1907 по 1910 рік на кошти парафіян майстрами з Вереміївки будувалася Миколаївська церква. Упродовж 1934—1943 років була закрита місцевою владою. У 1962 році церкву відібрано в парафіян, використовувалась як комора. У січні 1991 року церква була освячена і почала діяти за своїм призначенням.
Сучасність На території Скориківської сільської ради діє ДП «Іскра» — директор Сергій Сергійович Снігирь.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська57798.13 %російська101.70 %інші/не вказали10.17 %Усього588100 %
Відомі люди
Народились кандидат технічних наук І. Я. Скорик; лікар-травматолог І. П. Косенко; полковник у відставці Г. Н. Заєць; полковник Г. Д. Галат; полковник, викладач військової кафедри (м. Санкт-Петербург) М. В. Мороз; перекладач М. П. Слісаренко. Скорик П. Я. — автор граматики чукотської мови: Грамматика чукотского языка: Фонетика и морфология именных частей речи Скорик В. А. — Лікар загальної практики — Сімейний лікар. Топ-10 лікарів Черкаської області.
Примітки
Джерела
Посилання Скориківка на who-is-who.com.ua