Девінська Брама (, ; ) — річкова брама в долині Дунаю на кордоні Словаччини та Австрії. Це один з чотирьох геоморфологічних районів , складова гірського масиву Малі Карпати. Пассау, Девінська Брама та Залізна Брама ділять річку Дунай на чотири різні ділянки.
Девінська Брама була заселена ще з доісторичних часів, безперервне поселення з 5000 року до н. е.. Це була стратегічна частина стародавнього Бурштинового шляху, що з'єднував Північну Європу з Середземномор'ям, і за часів середньовіччя тут було побудовано п'ять замків, замок Гейменбург, замок Ротелштайн, замок Поттенбург, замок Девін та замок Братислави
Розташування та опис У широкому розумінні брама починається нижче Братиславського замку (в цьому випадку брама завдовжки 11,5 км та завширшки від 2 до 7 км)Devínska brána. In: Encyklopédia Slovenska., а у вужчому розумінні починається нижче замку Девін та закінчується біля , найвищої вершини заввишки 480 метрів над рівнем моря, в Австрії на правому березі Дунаю. На сході межує з іншою річковою брамою — .
Геологічно Девінська Брама створена у плейстоцені. Значна частина його ядра складається з гранітних масивів часів карбону. Тут також представлені вапняки та доломіти часів кайнозою. До неогенного періоду відносяться конгломерати, гравій тощо.Polák M. (Editor), Plašienka D, Kohút M., Putiš M., Bezák V., Filo, I., Olšavský, M., Havrila M., Buček S., Maglay J., Elečko M., Fordinál K., Nagy A., Hraško Ľ., Németh, Z., Ivanička, J. & Broska I., 2011, Geologická mapa Malých Karpát v mierke 1 : 50 000. Štátny geologický Ústav D. Štúra, Bratislava.
Примітки