Нова Ушиця (до 20.01.2005 року — Ушиця) — селище в Україні, в Ушомирській сільській громаді Коростенського району Житомирської області. Населення — 145 осіб (2001).

Географічне розташування Селище розташоване на лівому березі річки Уж, притоки Прип'яті, за 40 км від районного центру та 165 км від Києва.

Селище з усіх сторін оточене лісом, близько гори Точильниця, яка згадується в геологічних розвідках професора С. Бельського, що входив до складу Товариства дослідників Волині. У працях В. К. Пясецького згадується це місцезнаходження як стоянка палеоліту східної частини Волинської височини. Територія гори поросла лісом, де трапляються зарослі рододендрона жовтого (в народі називають багном). Ця рослина вважається реліктовою. Тут також проходила лінія Коростенського укріпленого району часів другої світової війни. Залишки розбитих військових дотів по всій горі. Один з елементів так званої «Лінії Сталіна», побудований у 1932—1939 роках.

Через селище пролягає залізнична лінія Коростень — Шепетівка, на якій розташована станція Ушиця.

Історія Початково на залізничному роз'їзді 261-й версти Шепетівської залізниці була залізнична будка стрілочника (згадана з 1926 року). У 1956 році на землях Ушицького відділення Бондарівського колишнього колгоспу ім. Леніна почав будуватися Ушицький щебеневий завод. Біля роз'їзду був побудований завантажувальний цех, роз'їзд почав виконувати функцію залізничної станції, без зміни статусу. На початку 1960-х років щебеневий завод отримав назву — Ушицький кам'яний кар'єр. Біля села Гулянка побудоване його робітниче селище. 27 червня 1969 року селище Ушицького кам'яного кар'єру отримало офіційний статус і назву — селище Ушиця. До цього селища було приєднано вказану залізничну будку та поселення біля залізниці, яке утворено за цей часАдміністративно-територіальний устрій Житомирщини (1795—2006). Довідник. Житомир, Волинь, 2007.

Назва походить від назви старого села Ушиця, за 2 км від якого початково розміщувався роз'їзд. У свою чергу те отримало назву від річки Уж (Уша), яка тече за 500 м від селища.

Історія селища починається з кінця 1950-х років, з часу будівництва Ушицького гранітного кар'єру, який підпорядковувався Міністерству енергетики УРСР. Селище починалось з побудови фінських будинків для керівництва кар’єру, пізніше почалося приватне будівництво робітників кар'єру та працівників залізничної станції. До 1960-х років на місці станції був роз'їзд і стояв вагончик з робочим місцем чергового роз'їзду. Наразі в селищі налічується 47 домогосподарств. Коростенська дирекція Південно-Західної залізниці побудувала для своїх працівників два багатоквартирних будинки.

Населення працює на залізниці та двох підприємствах — ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» та ТОВ «Гулянецький кар'єр», частина населення працює в місті Коростень.

До 20 січня 2005 року називалось Ушиця (перейменоване за постановою ВРУ № 2373-IV «Про перейменування селища Ушиця Коростенського району Житомирської області»). Під час перейменування селище Ушицького кам'яного кар'єру увійшло до складу села Гулянка, а селище, яке утворено за цей час на південно-східній стороні станції Ушиця отримало назву — Нова Ушиця.

До Євро-2012 була проведена реконструкція залізничної лінії Коростень — Шепетівка, в результаті якої переважна більшість пасажирських поїздів напрямку Київ — Західний кордон курсує саме цією лінією, у тому числі швидкісні регіональні електропоїзди виробництва компанії «Hyundai Rotem» HRCS2 «Інтерсіті+» сполученням Київ — / Перемишль.

В околицях селища, на березі річки Уж ведеться незаконний видобуток бурштину.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська13492,41 %російська117,59 %Всього145100 %

Постаті Даманський Ян Юрійович (1991—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, мешканець селища. Крикливець Людмила Сергіївна — українська письменниця, уродженка селища.

Галерея

Примітки

Посилання