Ольга Давидівна Камєнєва (1883 — 11 вересня 1941) (до шлюбу Бронштейн) — російська більшовицька революціонерка і радянська політична діячка родом з українських євреїв, сестра Лева Троцького та перша дружина Лева Каменєва.

Дитинство та революційна кар'єра (1883—1917) Ольга Бронштейн народилася в Янівці, Херсонської губернії, Російська імперія (нині село Береславка Бобринецького району Кіровоградської області), невеличкому селі за 15 кілометрів від найближчого поштового відділення. Вона була однією з двох дочок заможного, але неграмотного фермера, Давида Леонтійовича Бронштейна (або Бронстейна, 1847—1922), єврейського колоніста, та Ганни Львівни (до шлюбу Животовської) (1850—1910). Хоча родина була з єврейського роду, вони не були релігійними, а мови, якими розмовляли вдома, були російська та українська, а не їдиш.Trotsky, Leon; My Life, Charles Schribner's Sons, New York (1930) Chapter 1

Ольга Бронштейн приєдналася до Російської соціал-демократичної демократичної партії в 1902 році й незабаром одружилася з Левом Каменєвим, товаришем-марксистом-революціонером. У 1908 році, після звільнення чоловіка з в'язниці, виїхала з ним з Російської імперії до Женеви, а потім до Парижа, де він став одним із двох заступників Володимира Леніна. Пара допомогла Леніну редагувати головний більшовицький журнал «Пролетарій». У січні 1914 року Каменєви переїхали до Петербурга, щоб Лев міг безпосередньо контролювати легальну газети більшовиків «Правда» та партійну фракцію у Державній Думі.

Театр та жіноча секція КПРС (1918—1920) На початку 1918 року, після Жовтневої революції 1917 року, Ольга Каменєва почала працювати у театральному відділі Народного комісаріату освіти. Працюючи з театральним режисером і теоретиком Всеволодом Меєргольдом, вона намагалася радикалізувати російські театри, ефективно націоналізуючи їх під контролем більшовиків. Однак у травні 1919 року Меєргольд захворів на туберкульоз і йому довелося виїхати на південь. За його відсутності голова комісаріату Анатолій Луначарський заручився дозволом Леніна на перегляд урядової політики на користь більш традиційних театрів і звільнив Каменєву вже наступного місяця.Leach, Robert and Borovsky, Victor; A History of Russian Theatre, Cambridge University Press, (1999), pg. 303,

З часу створення організації в жовтні 1919 року Ольга Каменєва була членкинею ради директорів Жіночої секції Російської комуністичної партії.Wood, Elizabeth A.; The Baba and the Comrade: Gender and Politics in Revolutionary Russia, Indiana University Press, (1997), pg. 80-81, У 1920 році вона підтримала думку наркома охорони здоров'я Миколи Семашка про те, що контрацепція є «безперечно шкідливою», тому її не слід застосовувати.Wood, Elizabeth A.; op. cit, p. 110

Управління радянськими контактами із Заходом (1921—1928)

У період з 1921 по 1923 роки Ольга Каменєва була провідним членом Центральної комісії з боротьби з наслідками голодуDebs, Eugene V.; Gentle Rebel: Letters of Eugene V. Debs, edited by J. Robert Constantine, University of Illinois, (1995), pg. 223—224, і курувала пропагандистську кампанію проти Американської адміністрації допомоги (АРА) за Герберта Гувера в радянській пресі. У період з 1923 по 1925 роки вона була головою Комісії з питань закордонної допомоги, радянської урядової комісії, яка регулювала, а потім ліквідувала інші західні благодійні організації в Радянському Союзі.Trott, Margaret A.; Passing through the Eye of the Needle: American Philanthropy and Soviet Medical Research in the 1920s in Rockefeller Philanthropy and Modern Biomedicine: International Initiatives from World War to the Cold War, Bloomington, IN, Indiana University Press, (2002), pg. 148,

З 1926 по 1928 роки Каменєва обіймала посаду голови Товариства культурних зв'язків СРСР із зарубіжними країнами («Вокс», Всесоюзне Общество Культурной Связи з Заграницей)Harper, Samuel N.; The Russia I Believe In: The Memoirs of Samuel N. Harper 1902 to 1941, Chicago, University of Chicago Press, (1945), p. 143.. На цій посаді вона вітала багатьох видатних західних відвідувачів Радянського Союзу, наприклад, Ле КорбюзьєCohen, Jean-Luis; Le Corbusier and the Mystique of the USSR, Princeton, Princeton University Press, (1992), pp. 41-43, 54, 117, quoted in Alice T. Friedman, Glamour a MoMo: Women's Roles in the Modern Movement in Back from Utopia: The Challenge of the Modern Movement, Uitgeverij 010 Publishers, (2002), pg. 321, та Теодора Драйзера, а також представляла Радянський Союз на урочистостях у Відні, вшановуючи 100-річчя смерті Людвіга ван Бетховена в березні-квітні 1927 року.Nelson, Amy Music for the Revolution: Musicians and Power in Early Soviet Russia, Pennsylvania State University Press, (2004), pg. 193. Also see Kameneva's article «Beethoven als Erzieher in Sowjetrussland» in Neue Freie Press, March 29, 1927. Протягом 1920-х років вона також керувала провідним літературним салоном у Москві.Fitzpatrick, Sheila; Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921—1934, Cambridge University Press, (1979), pg. 83.

На початку 1920-х років родинне життя Каменєвої почало руйнуватися, починаючи з прославленої справи Лева Каменєва з британською скульпторкою Клер Шерідан у 1920 році.Kehoe, Elisabeth; The Titled Americans: Three American Sisters and the English Aristocratic World Into Which They Married, Atlantic Monthly Press, (2004) pg.325. Наприкінці 1920-х він залишив Ольгу Каменеву, пішовши до Тетяни ГлібовоїConquest, Robert; The Great Terror: A Reassessment, New York, Oxford University Press, (1990), pg. 76. and (pbk) з якою мав сина Володимира Глібова (1929—1994).Parrish, Michael; The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939—1953, Westport, CT, Praeger Publishers, (1996), pg. 69.

Втрата влади та страта (1928—1941) Ольга Каменєва швидко втратила свій вплив після поразки Каменєва та Троцького на з'їзді Комуністичної партії у грудні 1927 року. 27 липня 1935 року Спеціальна колегія НКВС заборонила їй виїжджати з Москви та Ленінграда на 5 років у зв'язку із справою Кремля.Conquest, Robert, op. cit., pg. 78. Після показового судового процесу і страти Лева Каменєва 25 серпня 1936 року її заарештували та ув'язнили. Її молодший син Юрій Львович Каменєв був страчений 30 січня 1938 року в 17-річному віці. Її старший син, офіцер ВПС Олександр Львович Каменєв, був страчений 15 липня 1939 року в 33-річному віці. На її знаменитого брата Лева Троцького був здійснений напад у Мехіко 20 серпня 1940 року, де він помер наступного дня.

У 1941 році вона перебувала в Орловській тюрмі. Ольгу Каменєву розстріляли 11 вересня 1941 року в Медведівському лісі за межами міста Орла разом із Християном Раковським, Марією Спиридоновою та 160 іншими видатними політв'язнями під час різанини в Медведівському лісі.Parrish, Michael; The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939—1953; Chapter 3 The Orel Massacres, the Killings of Senior Military Officers ; p.69;Greenwood Publishing Group, 1996 Ця страта була однією з багатьох масових вбивств ув'язнених НКВС, здійснених під час німецько-радянської війни у 1941 році.

Примітки