Во́йцех М'яско́вський (або МясковськийЄшкілєв В. Унія. — Харків : Фоліо, 2019. — С. 572. — іл. — (Прокляті гетьмани). — ISBN 978-96603-8670-9 (Прокляті гетьмани), ISBN 978-966-03-8671-6.) на Маріанові герба БончаDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich . — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 115. (? — 1650) — польський шляхтич, урядник, дипломат Королівства Польського. Старший брат Лукаша М'ясковського.
Біографія Син Анджея М'ясковського та його дружини Анни Пйотровської. Можна припустити, що у 1602 році навчався в Познані. Став придворним короля Сигізмунда ІІІ Вази, у 1607 році виконував його доручення. Брав участь у війні з московитами 1609—1610 років, потім супроводжував як пристав московських послів до Кам'янки-Струмилової. Брав участь у битві під Оринином восени 1618 року.
В лютому 1649 року разом з Адамом Кисілем входив до польської урядової комісії, що вела у Переяславі переговори з Богданом Хмельницьким і козацькою старшиною. Залишив щоденник з описом цих переговорів, який є цінним джерелом з дипломатичної історії національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Щоденник вперше опублікував Юліан Урсин Нємцевич в 1822 році.
Після захоплення Києва був висланий коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким для проведення перемовин з Богданом Хмельницьким до Білої Церкви.Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський… — С. 369.
Посади: підстолій (1621) та стольник подільський (з 1625 року), підкоморій львівський (з 1637 року), староста копайгородський.
Від 1635 року державив кілька сіл у Руському воєводстві (Хмелів, Могильниця, Романівка, Волиця Торгова). Мав посаду старости в Копайгороді (Подільське воєводство).
Критикував своїх «товаришів», які об'їдали галичан, не спішили на фронт.Нещасливе місто і земля та — і так уже обернена в чистий попіл! Видерти від умираючого з голоду хліб з кори букової печений, вола останнього взяти, жінку з кошулі обдерти, а з самого шкіру здерти — така безбожність наша, чи наших.Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX—1. — С. 183.
Сім'я Перша дружина — Катажина Хотецька. Друга — Саломея Дідушицька. Від першого шлюбу мав двох синів — Александра (чесника подільського), Анджея і дочку Уршулу, в другому шлюбі — дочку Гелену.
Примітки
Джерела та література Головченко В. І. М'ясковський Войцех // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./ Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4. Ісаєвич Я. Д. Мясковський (Miaskowski) Войцєх // Довідник з історії України Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 319—382. ISBN 5-319-01072-9 Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XX. — S. 547—549.
Посилання о. Юрій Мицик. З описів посольства В. М'ясківського до Туреччини у 1640 р. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя : Просвіта, 2002. — Вип. XIV. — 254 с.