Друга Санкт-Петербурзька гімназія (рос. Вторая Санкт-Петербургская гимназия) — найстаріша державна гімназія Російської імперії. Заснована 1805 року за наказом імператора Олександра І. Розташована в Адміралтейському районі Санкт-Петербурга. Споруда гімназії — пам'ятка архітектури, об'єкт культурної спадщини регіонального значення в Росії.

Історія

Період Російської імперії 5 листопада 1804 року — прийнято Статут про навчальні заклади, один із найважливіших законодавчих актів із початку царювання імператора Олександра I.

7 вересня 1805 року — заснування Санкт-Петербурзької губернської гімназії на розі вулиці Велика Міщанська й провулка Демідова; 9 вересня 1805 року в гімназії розпочалися перші заняття.

1822 року — перейменування гімназії на Вище училище. Навчальний заклад отримав значні переваги: атестат прирівнювався до університетського, викладачі мали вищі ранги, випускників із відзнакою переводили до XIV класу.

8 грудня 1828 року — затверджено новий статут про гімназії, повітові училища, які перебували під відомством Університетів. Згідно нового Статуту гімназія продовжує своє існування до 1864 року.

1830 року — перейменування Вищого училища в Другу гімназію.

11 червня 1883 року — церемонія закладання гімназійної церкви, а 24 листопада відбулось урочисте освячення храму збудованого на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був знищений під час радянського режиму.

7 вересня 1905 року — до 100-річного ювілею Гімназії було присвоєно ім'я імператора Олександра I.

1917 року — після перейменування Санкт-Петербурга в Петроград освітній заклад отримав назву Петроградська друга гімназія.

Після 1917 року 1918 року — Друга гімназія перейменована в 1-у єдину трудову школу Казанського району.

1920 року — 1-а єдина трудова школа Казанського району отримала назву 17-а радянська єдина трудова школа. У школі започатковано навчання для дівчат.

1923 року — 17-у радянську єдину трудову школу перейменували в 37-у радянську єдину трудову школу.

1933 року — 37-а радянська єдина трудова школа отримала статус Першої зразкової школи Жовтневого району.

1941—1945 роки — у будівлі школи розмістили шпиталь і учні були переведені до школи № 239. Після закінчення Німецько-радянської війни педагогічний колектив повернувся на вулицю Плеханова, згодом школа отримала нову назву: 232-а середня чоловіча школа Жовтневого району.

1 вересня 1962 року — за рішенням виконавчого комітету Жовтневого району школу перейменували в Середню школу № 232 з поглибленим вивченням англійської мови.

23 лютого 1978 року — розпочав роботу Шкільний музей бойової слави 24-ї Самаро-Ульяновської Залізної дивізії. З 1991 року — Меморіальний музей історії гімназії.

1 вересня 1990 року — середня школа була перейменована в Школу-гімназію № 232 Жовтневого району Ленінграда.

1 лютого 1991 року — гімназії повернули історичну назву «Друга Санкт-Петербурзька Гімназія».

5 вересня 2005 року — відбулися перші гімназійні Олімпійські ігри.

6 вересня 2005 року — до 200-річного ювілею на головних сходах освітнього закладу встановлено погруддя імператора Олександра I, засновника гімназії.

2008 року — відкрито другий корпус гімназії за адресою: вул. Казанська, 48.

Офіційні назви

Санкт-Петербурзька губернська гімназія — 7 вересня 1805 року Вище училище — з 1822 року Друга Санкт-Петербурзька гімназія — з 1830 року (Першою Санкт-Петербурзькою гімназією назвали Шляхетний (Благородний) пансіон) Гімназія Імператора Олександра І — з 1905 року Петроградська Друга гімназія — з 1917 року 1-ша єдина трудова школа Казанського району — з 1918 року 17-а Радянська єдина трудова школа — з 1920 року 37-а єдина трудова школа — з 1923 року 1-а зразкова школа Жовтневого району — з 1933 року 232-а середня чоловіча школа — з 1946 року Середня школа №232 з поглибленим вивченням англійської мови — з 1962 року Школа-гімназія №232 Жовтневого району Ленінграда — з 1990 року Друга Санкт-Петербурзька гімназія — з 4 лютого 1991 року

Педагогічний колектив

Керівники навчального закладу

Постельс Олександр Пилипович (1837—1856) Тихомандрицький Олександр Микитович (1860—1865(?)) Скворцов Костянтин Опанасович (1868— ?) Смирнов Капітон Іванович (1874—1898) Давіденков Олексій Іванович (1898—1906)

Александров Олександр Дмитрович (1918—1924)

Савранський Тимофій Григорович (1933— 1935)

Меняєв Михайло Григорович (1947—1951)

Бойцова Антоніна Іванівна (1962—1965) Заварина Неллі Володимирівна (1965—1973) Мардер Людмила Маратовна (1987—дотепер)

Викладачі У Санкт-Петербурзькій губернській гімназії викладали Федір Федорович Гедике й Федір Іванович Міддендорф. Після перейменування гімназії у Вище училище у ній викладав російський історик і педагог Трофим Осипович Рогов. У Другій гімназії серед викладачів математичних наук були Федір Яковлевич Капустін (російський фізик), Федір Федорович Євальд (засновник реальної освіти), Петро Миколайович Гензель (син Миколи Гензеля, актора Імператорських театрів).

Також у Гімназії викладали: художник Олексій Авакумович Наумов (викладач живопису), філософ Миколай Миколайович Страхов (викладач природничої історії, публіцист, літературний критик, член-кореспондент Петербургской академии наук Російської імперії), фізик Михайло Петрович Авенаріус (член-кореспондент Петербурзької АН з 1876 року, метеоролог, кліматолог), Авенаріус Микола Петрович (інспектор класів Варшавського Олександро-Маріїнського інституту, дійсний статський радник), викладач фізики й космографії Іван Васильович Глінка (син російського державного діяча, таємного радника Василя Матвійовича й брат художника Якова Глінки), Василь Корабльов (вчений філолог, історик літератури) та інші.

Сучасна гімназія Нині у Гімназії працюють 209 осіб, з них 156 осіб — педагогічні працівники. Серед педагогічного колективу вчений ступінь доктора наук мають 3 особи, вчений ступінь кандидата наук присвоєно 7 особам. Директорка гімназії — Людмила Маратовна Мардер, народний вчитель Росії.

Викладачка початкової школи Лариса Олександрівна Листова стала першим в історії вчителем, яка отримала звання Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

Структура гімназії

Адміністрація Бібліотека Центр інформації Меморіальний музей історії Другої Санкт-Петербурзької гімназії Катедра початкової школи Катедра словесності Катедра іноземних мов Катедра математики Катедра інформатики й технології Катедра історії та суспільствознавства Катедра природознавства Катедра фізичної культури й ОБЖ Катедра естетики

Випускники гімназії

До 1917 року

1811 — Буссе Федір Іванович (педагог і математик) 1820 — Кристофарі Микола Антонович (володар першої ощадної книжки в Російській імперії, таємний радник) 1822 — Фішер Костянтин Іванович (дійсний таємний радник, сенатор, директор департаменту залізничних доріг) 1828 — Порошин Віктор Степанович (економіст, перекладач і педагог) 1832 — Бутков Володимир Петрович (дійсний таємний радник, державний секретар) 1835 — Ґедда Михайло Федорович (державний діяч, сенатор, таємний радник) 1836 — Домонтович Костянтин Іванович (сенатор, діяч епохи визволення селян, дійсний таємний радник) 1846 — Тернер Федір Густавович (державний діяч, член Державної ради і сенатор, дійсний таємний радник з 1898) 1846 — Оом Федір Адольфович (дійсний таємний радник, один із вихователів дітей Олександра II) 1850 — Стебут Іван Олександрович (заслужений професор, письменник і практик із сільського господарства, перекладач, суспільний діяч) 1854 — Маєв Микола Олександрович (письменник, журналіст; генерал-майор, учасник середньоазіатських походів. 1857 — Фан-дер-Фліт Петро Петрович (фізик, дійсний статський радник) 1861 — Коні Анатолій Федорович (юрист, громадський діяч, літератор, дійсний таємний радник, почесний академік Петербурзької АН з 1900) 1863 — Іностранцев Олександр Олександрович (геолог, професор Санкт-Петербургского университета, член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 1901). 1864 — Поссе Костянтин Олександрович (російський математик, почесний член Петербурзької академії наук з 1916, член Санкт-Петербурзького математичного зібрання. 1864 — Вонлярлярський Микола Михайлович (генерал від кавалерії, тимчасовий генерал-губернатор Варшави в 1906) 1866 — Борґман Іван Іванович (професор, ректор Петербурзького університету) 1871 — Клінґенберґ Микола Михайлович (російський державний діяч, губернатор В'ятської, Владимирської та Могильовської губерній, сенатор) 1871 — Енґельґардт Вадим Платонович (державний діяч, член Державної ради Російської імперії) 1878 — Ланґе Микола Миколайович (психолог німецького походження, професор філософії Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), засновник вищих жіночих курсів у Одесі. 1879 — Кудряшов Михайло Іванович (срібний медаліст; літератор, поет, перекладач, філолог) 1881 — Бороздін Олександр Корнілійович (російський літературознавець, масон, мемуарист) 1882 — Боткін Євген Сергійович (родинний лікар Миколи ІІ, син Сергія Петровича Боткіна) 1883 — Візель Оскар Оскарович (срібний медаліст; дипломат, дослідник Норвегії, засновник формування саамської колекції Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі) 1886 — Анічков Євген Васильович (історик літератури, критик, фольклорист, прозаїк) 1886 — Жебельов Сергій Олександрович (історик, спеціаліст у галузі античної історії, археології та епіграфіки, академік АН СРСР з 1927) 1887 — Лебединський Володимир Костянтинович (фізик і радіотехнік, професор, доктор технічних наук, голова російського товариства радіоінженерів з 1918) 1890 — Христіані Олександр Григорович (офіцер Російської імперії, герой Першої світової війни) 1893 — Модзалевський Борис Львович (родознавець, бібліограф, редактор, літературознавець, член-кореспондент РАН з 1918 й АН СРСР з 1925) 1897 — Баумґардт Карл Карлович (золотий медаліст; педагог-фізик) 1899 — Гірголав Семен Семенович (срібний медаліст; радянський хірург, генерал-лейтенант медичної служби) 1902 — Брянцев Олександр Олександрович (театральний режисер першої половини ХХ ст., фундатор і керівник першого театру для дітей та молоді) 1906 — Тамаркін Яків Давидович (математик, професор, віцепрезидент Американського математичного товариства в 1942—1943 рр., член Американської академії мистецтв і наук) 1906 — Фрідман Олександр Олександрович (золотий медаліст; математик, фізик і геофізик, творець теорії нестаціонарного Всесвіту, автор рівнянь Фрідмана) 1910 — Караєв Георгій Миколайович (золотий медаліст; військовий історик, генерал-майор з 1949, кандидат військових наук, доцент, письменник) 1917 — Пантелєєв Юрій Олександрович (радянський військово-морський діяч, адмірал, письменник, один із засновників радянського вітрильного спорту)

Після 1917 року

1929 — Грушке Андрій Олександрович (радянський архітектор, лауреат Сталінської премії 1939 — Жирмунський Олександр Вікторович (радянський і російський вчений, біолог, академік Академії наук СРСР 1956 — Шабалов Микола Павлович (радянський і російський педіатр, доктор медичних наук, професор)

Примітки

Джерела

Пашкова Т.И. Вторая Санкт-Петербургская гимназия. Очерки Истории. — Санкт-Петербург: «Европейский Дом», 2010. — 280 с. — ISBN 978-5-8015-0273-1. Курганович А.В. Историческая записка 75-летия С.-Петербургской второй гимназии. Ч. 1—3. — Санкт-Петербург, 1880—1905. (Частина 1 ) Нина Башкирова. Лучшие школы, гимназии, лицеи Санкт-Петербурга. — СПб., 2011. — 288 с. — ISBN 978-5-49807-846-5. Как на самом деле живется питерским школам / Комсомольская правда (10 октября 2008). Полина Сибирцева. Ремонт с расселением / Известия (22 августа 2008). Санкт-Петербург. Вторая гимназия празднует 200-летний юбилей / Regions.ru (31 августа 2005).

Посилання Друга Санкт-Петербурзька гімназія