Galaksija (, ) — саморобний 8-розрядний домашній комп'ютер, розроблений журналістом і винахідником (Сербія). Комп'ютер був описаний у спеціальному випуску «Комп'ютери у вашому домі» ()Magazine Scans — Računari — 1984 Januar #1 — перший випуск додатку «Комп'ютери у вашому домі» до журналу Galaksija популярного наукового журналу «Galaksija», опублікованому в грудні 1983 року в Белграді. Комп'ютер поширювався у формі комплекту «зроби сам», але його можна було зібрати й повністю самостійно. Пізніше комп'ютер пропонувався і в повністю зібраному вигляді.
Історія
На початку 1980-х югославські закони перешкоджали імпорту комп'ютерів до країниThe Ultimate Galaksija Talk — лекція Томаша Шольца () 30 грудня 2012 на Chaos Communication Congress з детальною презентацією про Galaksija, запис лекції на YouTube. Крім того, навіть найдешевші західні комп'ютери того часу коштували кілька місячних зарплат югославського робітника. З цих причин, хоча багато хто й хотів б мати домашній комп'ютер, мало хто міг це собі дозволити; а коли й могли — це був зазвичай ZX Spectrum або Commodore 64. Але при цьому в країні існувала розвинена електронна промисловість, отримання електронних компонентів з Заходу теж не було великою проблемою.
За словами самого Войї Антонича, відпочиваючи в готелі міста Рисан, він вивчав документацію процесора і думав про можливість формування зображення засобами центрального процесора. Хоча CDP1802 і був для цього занадто примітивним, можливості Zilog Z80 здавалися цілком достатніми. До повернення в Белград у Войї вже була концептуальна діаграма комп'ютера, процесор якого керує генеруванням зображення. Звичайно, такий підхід дуже знижував продуктивність машини, зате значно спрощував схему і зменшував вартість.
Наступним кроком було знайти журнал, готовий опублікувати отриману схему. Очевидним вибором був журнал «SAM», що виходив у Загребі, але з огляду на попередній негативний досвід співпраці, довелося шукати інші варіанти. Науково-популярний журнал «Galaksija» здавався невідповідним, але виявилося що його редакція працює над спеціальним випуском, присвяченим комп'ютерам. Войя Антонич запропонував автору випуску, Деяну Ристановичу () опублікувати повні інструкції в дусі «зроби сам». Спеціальний 100-сторінковий випуск програми «Комп'ютери у вашому домі» вийшов у грудні 1983 року (хоча й був датований січнем 1984-го). За словами самого Деяна Ристановича, тираж примірників журналу був розкуплений за кілька тижнів, і його довелося двічі додруковуватиDejan Ristanović. Computers in your home .Lewis Packwood. The story of Yugoslavia's DIY computer revolution EuroGamer.net (30 липня 2013)..
У грудні 1993 року на зустрічі в редакції журналу висловлювалися припущення про те, скільки комп'ютерів буде зібрано за цими інструкціями. Говорилося про цифри від декількох сотень до тисячі (останнє припущення викликало сміх)1983: Galaksija (копия из вебархива) — спогади Voja Antonić . Пізніше виявилося, що реальна кількість замовлених комплектів комп'ютера перевищила 8000; число зібраних комп'ютерів могло бути більшим за рахунок тих, хто не замовляв ні друкованих плат, ні прошитих ПЗП.
Ціна набору для складання в мінімальній комплектації (тільки ПЗП A, 4 КБ ОЗП) 1984 року складала динарGalaksija . Old-Computers.com..
Компоненти набору для складання вироблялися і постачалися з різних джерел: й Електроніка, спільно з Інститутом електроніки та вакуумної технології — постачали друковані плати і клавіатури; Mikrotehnika (Ґрац) — інтегральні схеми; Войя Антонич особисто прошивав усі ПЗП; співробітники редакції журналу «Галаксі» готували друковані матеріали і організовували розсилання замовникам. Пізніше інститут, відповідальний за підготовку шкільних підручників і посібників, спільно з Elektronika Inženjering почали масове виробництво комп'ютерів «Galaksija» для постачання в школи«Galaksija» u školi — «Галаксія» в школі .
Хоча «Galaksija» за своїми можливостями й не можна порівняти з комерційними комп'ютерами того ж часу, але він справив важливий локальний впливBruce Sterling. Dead Media Beat: the Yugoslav Galaksija PC Wired (19 грудня 2011). — журналіст Wired цитує статтю: Lily Lynch. Galaksija, cult Yugoslav DIY computer from the 1980s lives on (4 грудня 2011).. Багато ентузіастів вивчали роботу комп'ютерів на цьому прикладі — він виявився хорошим інструментом для вивчення та експериментування.
Подальший розвиток лінійки продовжився з появою 5 функціональних прототипів, проте в зв'язку з їх уже моральним і технічним старінням роботи над ними припинилися 1995 року. Всі вони були викинуті, проте незабаром у погребі будинку Антонича було знайдено один вцілілий прототип, який було передано до музею науки і техніки Белграда.
Технічні характеристики
Центральний процесор: Zilog Z80 А на тактовій частоті 3,072 МГц Пам'ять: з адресованого простору 64 КБ, перші 8 КБ відводяться під ПЗП, інші під ОЗП ПЗП A: 4 КБ — завантажувач, відеогенератор, Galaksija BASICTomaz Solc. Assembly File Listing to generate 4K «ROM A» for Galaksija microcomputer — частково дизасембльоване ПЗП A ПЗП B (за бажанням): 4 КБ — додаткові команди Galaksija BASIC, асемблер, монітор ПЗП знакогенератора: 2 КБ ОЗП : 2-6 КБ статичного ОЗП у базовій моделі, розширюване до 54 КБ Відеорежим: тільки текстовий, 32 × 16 символів, монохромний Псевдографіка: 2×3 крапки на символ, 64×48 крапок всього Клавіатура: 54 клавіші Звук: відсутній у первісній специфікації, але може бути отриманий через магнітофонний вихід Пристрій зберігання даних: побутовий касетний магнітофон, швидкість запису 280 біт/с інтерфейси: Системний порт: 44 виводи Порт магнітофона — DIN-роз'єм Відеовихід у форматі PAL — DIN-роз'єм, чорно-білий відеосигнал Високочастотний відеовихід — RCA -роз'єм
Особливості
Galaksija BASIC Galaksija BASIC — це інтерпретатор мови BASIC, код якого частково заснований на Microsoft Level 1 BASIC. Після низки змін і поліпшень, від оригіналу залишився лише код реалізації команд управління і код операцій з числами з рухомою комою.
Інтерпретатор використовував 3 спеціальні символи і 33 зарезервовані словаUputstvo za upotrebu — посібник користувача . ПЗП B доповнював мову ще одним спецсимволом і 22 командами (зокрема тригонометричними функціями).
Інтерпретатор BASIC видавав лише кілька повідомлень про помилки: WHAT? (синтаксична помилка), HOW? (неправильний параметр) і SORRY (не вистачило пам'яті) — це було зроблено для економії пам'яті ПЗП. Деякі стандартні команди BASIC були замінені (BYTE замість PEEK/POKE, OLD замість LOAD тощо) — для того, щоб більше ключових слів починалося з різних літер; інтерпретатор дозволяв скорочувати команди, записуючи першу букву і крапку (наприклад, P. замість PRINT).
Знакогенератор
Набір символів комп'ютера — дещо модифікований (локалізований) варіант ASCII :
Букви в нижньому регістрі відсутні Коди 91-94 відповідають символам сербської мови : Č, Ć, Ž і Š. Буква «Đ» була відсутня і зазвичай замінювалося на «DJ» 64 коди використовувалися для символів псевдографіки у вигляді матриці 2×3 крапки Коди символів 64 і 39 використовувалися як дві половини логотипу компанії Elektronika Inženjering, який зображувався перед запрошенням «READY»
У ПЗП знакогенератора кожен символ являв собою матрицю 8×13 крапок.
Відео
Комп'ютер не мав окремого набору мікросхем для формування відеосигналу, натомість більшу частину роботи з формування відеосигналу брав на себе центральний процесор, використовуючи окремий регістр зсуву. На початку 57-го рядка півкадру спрацьовувало переривання, в ході обробки якого процесор формував 208 рядків зображення. 512 байт ОЗП використовувалася для зберігання символів, що складали поточний екран. Процесор брав зі знакогенератора байт чергового 8-піксельного рядка символу, і передавав його регістру зсуву, який, у свою чергу, побітово віддавав цей байт на відеовихід.
Приблизно 2/3 процесорного часу використовувалося для формування зображення, що звичайно дуже позначалося на швидкодії машини. Під час запису і читання даних з касети відеовихід відключався. В BASIC також була можливість відключати зображення для роботи в «швидкому» режимі.
Оскільки відеосигнал формувався програмно, була можливість взяти на себе формування зображення, і деякі програми користувалися цією можливістю, наприклад, для виведення символів із власного знакогенератора. Маючи досить пам'яті навіть без апаратних переробок можна було виводити графіку більш високої роздільної здатності — демонстрація графіки високої роздільності на Galaksija — до 256 × 208 пікселів — це вимагало 6144 байт відеопам'ять.
Порт магнітофона Касетний вхід був досить простим і використовував лише кілька елементів для контролю рівня вхідного сигналу. Одержуваний 1-бітний сигнал подавався на ту ж мікросхему, що відповідала за клавіатуру, тому на програмному рівні магнітофонний вхід виглядав як послідовність швидких натиснень/відпускань клавіші.
Спочатку не передбачалася що комп'ютер буде видавати звук, тому більшість програм не розраховували на це. Однак, вихідний порт магнітофона можна було використовувати як 1-бітний вихіду на динамік.
Galaksija Plus Galaksija Plus — поліпшена версія комп'ютера «Galaksija», розроблена Ненандом Дуничем () і Міланом Тадичем () 1985 року. Метою було розширити можливості оригінальної машини, зберігши низьку вартість і простоту складання.
Відмінності Galaksija Plus від Galaksija:
Замість статичного ОЗП застосовано динамічний, обсяг ОЗП розширено до 48 КБ Швидкість читання/запису на касету збільшено до 1200 біт/с Крім стандартного текстового режиму, додано монохромний графічний 256×208 пікселів Звук: 3-канальний, з використанням мікросхеми генератора звуку AY-3-8912 Додано ПЗП C — містить код, специфічний для Galaksija Plus, зокрема, код для роботи графічного режиму Додано два паралельні порти введення-виведення
Комп'ютер вироблявся в Institute for School Books and Teaching Aids і продавався за ціною в 140 000 динар.
Програмне забезпечення Код прошивок ПЗП, а також інші програми для комп'ютера були опубліковані в серії випусків «Комп'ютери у вашому домі» журналу Galaksija, у вигляді шістнадцяткових дампів. Крім цього, програми та статті про комп'ютер публікувалися в журналах Svet Kompjutera і Moj MikroMagazine Scans — скани журналів Svet Kompjutera, Racunari і Moj Mikro.
Користувачі також створювали програми і обмінювалися ними, всього бібліотека програм налічує понад 100 найменувань, значна частина з яких — ігри.
В середині 1980-х програми для комп'ютера протягом трьох років транслювалися по «Радіо Белград» у програмі Ventilator 202.
Емуляція Galaxy Win — емулятор комп'ютера під WindowsGalaxy Win — емулятор комп'ютера під Windows Galaxy — емулятор під DOSGalaxy — емулятор комп'ютера під DOS Мультисистемний емулятор MAME містить драйвери galaxy і galaxyp Galaksija Emulator для комп'ютера ZX Spectrum 128K — емулятор комп'ютера на ZX Spectrum 128K
Також існують і апаратні репліки комп'ютера на більш сучасній елементній базі:
μGalaksija — «Galaksija» на FPGAμGalaksija — репліка «Galaksija» на FPGA
Примітки
Посилання