Кемі, Кемі-Саамська мова — одна з мертвих саамських мов, якою розмовляли на півдні фінської частини Лапландії. Належала до фіно-угорської групи уральських мов.
Опис Кемі була комплексом локальних говірок, що відрізнялися від інших саамських діалектів, і був частиною діалектного континууму між Інарі-саамською і колта-саамською мовами. Мова одних груп кемі через географічну близькість була за звучанням більше схожою на інарі-саамську мову, мова інших груп була за звучанням ближче колта-саамської.
Кемі вимерла понад 100 років тому, залишивши після себе мало писемних пам'яток. У своїй книзі «Лаппонія», виданої в 1673 році, Йоханес Шефферус записав зі слів саама Олофа (Матссона) Сірми два йойки - Guldnasas і Moarsi favrrot (тексти наведені нижче). Після відвідин в 1829 році сіл Куолаярві та Сомпіо дослідник Лапландії Якоб Фельман склав короткий словник кемі-саамської мови.
Приклади текстів
Зберігся переклад на кемі християнської молитви «Отче наш», записаний в селі Сомпіо, громада Соданкюля:
Äätj miin, ki lak täivest. Paisse läos tu nammat. Alda pootos tu väldegodde. Läos tu taattot nou täivest, ku ädnamest. Adde miji täb päiv miin juokpäiv laip. Ja adde miji miin suddoit addagas, nou ku miieg addep miin velvolidäme. Ja ale sääte miin kjäusaussi. Mutto tjouta miin pahast. Tälle tu li väldegodde, vuöjme ja kudne ijankaikisest. Amen.
Тексти з книги Lapponia У вірші Guldnasas йдеться про те, що «саам співає про кохання, припрошуючи оленя, бігти швидше»:
КеміШведська¹Англійська²Kulnasatz, niråsam, ängås Joå oudas Jordee skådhe nurta wåta wålgesz skådhe. Abeide kockit laidiede, Faurågåidhe sadiede. Ällå momiaiat kuckan, kaigawarre, patså buårest källueiaure tuun, Mådhe påti millasan, kaiga wånaide waiedin. Ågå niråma buårebåst, nute åtzån sargabåst. Taide sun monia lij aigåmasz sarågåin uålgatamasz josz iuå sarga åinasim kiurasam katzesim. Kulnasasz, nirasam, kätze, åinakåsz tun su salm.Kulnasatj, min lilla vaja! Det är tid för oss att fara, ge oss av åt nordanskogen, skynda över stora myrar, färdas till de fagras hem.
Håll mig ej länge, Kajgavare, far nu väl, du Kälvejaure! Mycket rinner mig i hågen, när jag far på Kajgas vik.
Ränn nu raskare, min vaja, så att vi dess förr må hinna fram till den som Sarak sände, ödet ämnade åt mig.
Ack, att snart jag såge henne, finge titta på min älskling! Kulnasatj, min lilla vaja, ser du hennes ögon nu?Kulnasatj, my little cow! It is time for us to travel, to leave for the northern forest, to hurry over great bogs, to travel to the home of the admirable.
Do not detain me long, Kajgavare, farewell, Kälvejaure! Many thoughts are on my mind, when I travel on Kaiga bay.
Hurry now swift one, my cow, so that before that we may be on time at that which Sarak sent, the fate intended for me.
Alas, that soon I saw her, let me look at my darling! Kulnasatj, my little cow, do you see her eyes now?¹Шведський переклад, за Бьорном Коліндером («Lapparna» Саами; Стокгольм; 1953) ²Коректура Кристофера Форстера (2011)
Другий вірш Олофа Сірми (Moarsi favrrot'') — це пісня, «яку він співав далеко від коханої, оспівуючи її красу»: КеміШведськаАнглійськаPastos päivä Kiufwrasist Jawra Orre Jaura, Jos koasa kirrakeid korngadzim Ja tiedadzim man oinämam Jaufre Orre Jawre Man tangasz lomest lie Sun lie, Kaika taidä mooraid dzim Soopadzim, Mack taben sadde sist uddasist. Ja poaka taidä ousid dzim karsadzin, Mack qwodde roannaid poorid ronaidh. Kulckedh palvaid tim Suuttetim, Mack kulcki woasta Jaufrä Orre Jaufrä. Jos mun tåckå dzim kirdadzim Såäst worodze Såäst. Ä muste lä Såä dziodgä Såä, maina tåckå kirdadzim. Äkä lä Julgä Songiaga Julgä, äkä lä Siebza fauron Siebza, Maan koima lusad dzim norbadzim. Kalle Ju läck kucka madzie wordamadzie Morredabboid dadd päiwidad, linnasabboid dadd Salmidadd, liegäsabboid waimodadd. Jus kuckas Sick patäridzick, Tanngtied sarga dzim iusadzim. Mi os matta lädä Sabbo karrassabbo Ku lij paddä, ia salwam Route salwam, Käck dziabräi siste karrasistä. Ja käsä mijna täm Oiwitäm, punie poaka tämä Jurdäkitämä. Parne miela Piägga miela, Noara Jorda kockes Jorda. Jos taidä poakaid läm kuldäläm, Luidäm radda wära radda. Oucta lie miela oudas waldäman, Nute tiedam pooreponne oudastan man kauneman.Må solen lysa varmt på Ekorrvattnet! Ifall jag stege överst upp i granen och visste att jag såge Ekorrvattnet, där hon dväljs i ljungen, skulle jag fälla alla dessa träden som här ha vuxit upp på sista tiden; jag skulle skräda alla dessa grenar, som bära vacker grönska.
Jag lät mig drivas av de lätta molnen, som färdades på väg mot Ekorrvattnet. Jag flöge gärna dit med kråkans vingar, men jag har inte ens fått knipans vingar att flyga med dit bort;
ej heller gåsens vingar eller fötter att ta mig fram till dig. Visst har du väntat, dina bästa dagar, med dina milda ögon, med ditt varma hjärta
Ifall så vore, att du flydde fjärran, skulle jag ändå hinna fatt dig snart.
Vad finns det som kan vara hårdare än band av senor eller kedjor som strama hårt, som fjättra huvudet, förvrida tankarna.
Gossens sinne är vindens sinne, den unges tankar äro långa tankar. Ifall jag lyssnar på dem alla, då slår jag in på orätt väg. Jag måste välja mig en enda håg att jag må hitta vägen.May the sun shine warm on the Red Squirrel Water!
If I climb up the ladder to the top in a spruce tree and knew I were looking at the Red Squirrel Water, where she dwells in the heather, I would cut down all these trees as this have sprung up recently; I would mince all these branches, which bear beautiful greenery.
I let myself be driven by the light clouds, which traveled on the road to the Red Squirrel Water. I happily fly there with crow wings, but I have not even got a common goldeneye’s wings to fly over there;
nor goose wings or feet to make my way to you. Sure, you awaited, your best days, with your gentle eyes, with your warm heart
If it were, that you fled afar, I would still catch up with you soon.
What is it that can be harder than bands of tendons or chains as tight hard, which bind the head, distort thoughts.
The boy’s sense is the wind’s sense, the young person’s thoughts are long thoughts. If I listen to them all, then I will turn into the wrong road. I have to choose me a sole mind that I may find the pathway. ¹Шведський переклад, за Бьорном Коліндером («Lapparna» Саами; Стокгольм; 1953) ²Коректура Кристофера Форстера (2011)
Див. також Саамські мови
Література Äima, F, Itkonen, T.I. 1918: Jacob Fellmanin muistiinpanot Sompion ja Kuolajärven lapin murteista. Suomalais-Ugrilaisen Seuran Aikakauskirja 30 p. 1-91. Tegengren, Helmer (1952). En utdöd lappkultur i Kemi lappmark – studier i Nordfinlands kolonisationshistoria Wiklund, Karl Bernhard (1913). ”En kemilapsk text från år 1716”. Le monde oriental : (1906-1941) 1913(7),: sid. -96. 0284-6985. ISSN 0284-6985