— японська авіабудівна компанія часів Другої Світової війни. Заснована під ім'ям Kawanishi Engineering Works, але в 1928 році була реформована. В основному виготовляла гідролітаки для Імперського флоту Японії. Після війни заводи були відновлені в складі авіабудівної компанії .

Історія

Історію створення компанії можна почати з травня 1919 року, коли власник текстильної компанії Сейбей Каваніші почав співпрацю з авіаконструктором Чікухеєм Накаджімою створивши авіаційну компанію «Ніхон Хікокі» (, «Літаки Японії»). Проте майже відразу між двома співзасновниками почались конфлікти і в грудні 1919 року було вирішено розділити компанію. Накаджіма зміг викупити завод і заснував компанію Літаки Накаджіма, а Каваніші отримав багато закуплених американських верстатів. В лютому 1920 року він офіційно заснував компанію «Мануфактура верстатів Каваніші» (, Каваніші Кекай Сейкакушо) в Кобе, де планував використовувати верстати для виготовлення інструментів і машин для текстильної промисловості. Першим президентом компанії став другий син Сейбея Каваніші — Рьюзо Каваніші.

Проте не всі були в захваті через відмову від авіабудівництва: конструктор Еджі Секікуджі, інженери Фуджо Тоґава і Коношін Тамакі, а також пілот Юкічі Ґото, які теж покинули Накаджіму переконували Сейбея дозволити виготовлення аероплана. Пізніше до них приєднався сам Рьюзо, а також головний менеджер всього конгломерату «Каваніші». Тому в 1920 році на складі компанії почали збирати майбутній поштовий Kawanishi K-1, успіх якого в 1921 році і почав авіаційну історію компанії. На відміну від багатьох інших компаній перші дизайни літаків «Каваніші» розроблялись для цивільних, а не військових потреб.

В квітні 1923 року заснували супутню компанію авіаційних перевезень «Авіація Японії» (, Ніхон Коку Кабушікі Кайша), яка почала польоти 10 липня 1923 року з Осаки до Беппу використовуючи розроблені флотом літаки Ro-go Ko-gata, доки власні моделі ще не були готові. За деякий час компанія розширилась і навіть почала польоти до Кореї і Китаю. Проте через фактичну монополізацію ринку авіаперевезень «Каваніші» в 1938 році японський уряд змусив передати компанію під керівництво Міністерства комунікації, після чого її ресурси були включені в нещодавно створену «» (, Ніхон Коку Юсо Кабушікі Кайша). Втративши перевагу на ринку цивільних авіаційних перевезень, «Каваніші» почала значно тісніше співпрацювати з флотом, через свою спеціалізацію в побудові гідропланів.

Справи в авіабудівельної частини компанії йшли краще, ще в листопаді 1928 року вона була відокремлена від «Мануфактури верстатів Каваніші» та отримала назву «Літаки Каваніші» (, Каваніші Кокукі). В грудні 1930 року компанія збудувала новий завод в селищі Науру на березі Осацької затоки, куди згодом і перевели штаб-квартиру компанії. Протягом Другої світової війни Kawanishi була шостою фірмою в Японії за обсягом випуску літаків.

Основне виробництво компанії було зосереджено на чотирьох заводах, три з яких мали повні виробничі лінії, а останній виготовляв тільки деталі: Наруо поблизу Осаки Конан між Осакою і Кобе Хімедзі

Продукція

Гідроплани E5K — тримісний розвідувальний гідроплан, модифікація Yokosuka E5Y (1931 р., побудовано 20) E7K — тримісний розвідувальний гідроплан (1933 р., побудовано 533) E8K — тримісний розвідувальний гідроплан (1933 р., тільки прототип) E10K — розвідувальний/транспортний літаючий човен (1934 р., тільки прототип) E11K — розвідувальний/транспортний літаючий човен (1937 р., два прототипи) E12K — проєкт двомісного розвідувального літаючого човна (1937 р.) E13K — тримісний розвідувальний гідроплан (1938 р., два прототипи) E15K — тримісний розвідувальний гідроплан (1933 р., побудовано 15)

Літаючі човни H3K — патрульний/навчальний літаючий човен (1930 р., побудовано 5) H6K — патрульний літаючий човен, подальший розвиток H3K (1936 р., побудовано 215) H8K — патрульний літаючий човен (1941 р., побудовано 167) H11K — проєкт транспортного літаючого човна (тільки модель) K-60 — проєкт дальнього важкого літаючого човна K-200 — проєкт дальнього літаючого човна з реактивними двигунами (1945 р.) KX-3 — проєкт 12-тимоторного дальнього важкого літаючого човна

Бомбардувальники G9K — проєкт наземного бомбардувальника на базі H8K K-100 — проєкт двомоторного наземного бомбардувальника TB — проєкт чотиримоторного наземного бомбардувальника

Винищувачі K-11 — палубний винищувач (1927 р.) N1K — поплавковий винищувач (1942 р.) N1K-J — наземний винищувач на базі N1K (1942 р.) J3K — проєкт перехоплювача (1942 р.) J6K — проєкт перехоплювача, подальший розвиток J3K (1943 р., тільки модель) A8K — проєкт палубного винищувача на базі J6K (1945 р.)

Навчальні літаки K6K — навчальний гідроплан (1938 р., два прототипи) K8K — навчальний гідроплан (1938 р., побудовано 15)

Цивільні літаки K-1 — поштовий літак (1920 р.) K-3 — багатофункціональний транспортний літак, подальший розвиток K-1 (1921 р.) K-5 — поштовий гідроплан (1922 р.) K-6 — тримісний пасажирський біплан (1923 р.) K-7 — шестимісний пасажирський/транспортний гідроплан (1926 р.) K-8 — поштовий гідроплан (1926 р.) K-9 — проєкт вантажного літака K-10 — поштовий гідроплан (1926 р.)

Спеціалізовані літаки K-2 — одномісний гоночний літак (1921 р.) K-12 Sakura — експериментальний літак для побиття рекордів дальності(1928 р.) Baika — проєкт літака-камікадзе на базі Fieseler Fi 103R (1944 р.)

Посилання

Джерела

Примітки