Іва́нівка (до 1915 р. Цеберманівка та Велика Цеберманівка) — село в Україні, в Паланській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Ревуха (притока Ятрані) за 18 км на північ від міста Умань. Населення становить 909 осіб (станом на 1 січня 2024 р.).

Походження назви

Можливо назва походить від слова західноукраїнських діалектів «цимбор», яке означає «друг» чи «товариш», яке тотожне білоруському «сябр». Або назва може бути пов'язана з іншим українським словом "цебер", або навіть з арабськими "sabr" і турецьким "sabir", яке означає стійкість, терпіння і витримку. Імовірно назва села походить від поширеного німецького прізвища і слова Циммерман (Zimmermann), яке в перекладі означає "тесляр". Можливо село належало якомусь німецькому дворянину Циммерману чи німець просто назвав так село тому що в ньому промишляли теслярі (стельмахи). В давні часи не дивно, що село могли називати німецьким словом. Україна раніше була васальною автономною державою в складі Польського королівства (Речі Посполитої), до якого також входило Велике князівство Литовське, князівство Курляндія та німецьке князівство Пруссія, яким правили німці Гогенцолерни. В Польщі тоді були виборні королі. Наприклад перед останнім Станіславом Понятовським королями Польщі були німці Август II та Август ІІІ — курфюрсти Саксонії. Німецьке населення мешкало на території тодішньої України. Назву села не змінили після занепаду Польщі, тому що тою самою Російською імперією правила німецька династія. Тому скоріш за все німці так назвали селище де мешкали майстри теслярі, а сама назва протрималась аж до занепаду Російської імперії. А з часом назва Циммерманівка трансформувалось в назву Цеберманівка. На Уманщині, в Монастирищенській міській громаді була ще одна Цеберманівка — нині село Степівка, яка раніше звалась Циберманівка і поруч село Гребля, яке раніше звалося Цеберманова Гребля. Ці два села раніше відносились до Подільської губернії, Липовецького, Вінницького і П'ятигірського повіту (уїзду), Уманської волості.

Історія На території села виявлено залишки трипільської та черняхівської культур. Останню Черняхівську ототожнюють з гунами. Черняхівській культурі притаманні римські монети і скло, та різна глиняна типова для них кераміка. 1609 року за королівським привілеєм територія довкола міста Умань була пожалувана у вотчине володіння Валентію Александру Калиновському. Перша письмова згадка про село датується 1620 роком. В період панування Речі Посполитої, село належало родині Калиновських гербу Калинова. В 30 роках XIX століття Іванівка була військовим поселенням. В книзі 1840 року «Полное собрание законов Российской империи», а саме у 2 зборі, в томі 15, відділенні 2, в якому описуються штати, зазначено що в Цеберманівці число душ сягає 457, а дворів 120. А число квартируючих військ — Ескадронний штаб і 2 взводи. В книзі 1864 року Л.І.Похилевича під назвою «Сказания о населенных местностях Киевской губернии…» зазначено, що Циберманівка, село в 16 верстах на північ від м. Умань, при джерелах р. Бабанки. Через село проходить велика дорога з Умані на Ставища та Білу Церкву. Мешканців села 1090 чоловіків та жінок. Церква дерев'яна Введенська, побудована невідомо в якому році, але в 1853 році фундаментально виправлена; землі має 34 десятин. (церква на честь Введення в храм пресвятої Богородиці — 21 листопада за григоріанським календарем, 4 грудня за юліанським календарем). В книзі 1895 року, виданій в Москві, автором якої є В. Б. Антонович, яка має назву «Археологическая карта Киевской губернии» зазначено, що у 2 верстах від Циберманівки є група з 27 курганів. А також в села є трикутне городище розміром в 450 сажнів в окружності (~ 960 м, тобто майже 1 кілометр). В книзі виданій Київським губернським статистичними комітетом у Києві 1900 року під назвою «Список населенных мест Киевской губернии.» на ст. 1582 написано, що християнське село Циберманівка має 479 дворів, всього мешканців — 2373, з яких 1215 чоловіків та 1158 жінок. Головним заняттям мешканців села є хліборобство, окрім того, мешканці села відправляються на заробітки в Херсонську губернію. В селі були зазначені землі 2664 десятин, 34 десятини належить церкві, а селянам — 2630 десятин. Село належить минулому воєнному поселенню, а господарство ведеться за трипільною системою. В селі є 1 православна церква, 1 каплиця, 1 церковноприходська школа, 6 вітрових млинів, 2 кузні та 1 казенна винна лавка. Пожежний обоз складається з 1 помпи, 2 бочок та 2 багрів. При Російській імперії адміністративно село належало до Київської губернії, Уманського повіту (уїзду) , Краснопольської волості. На початку 1920 року в селі утвердилась радянська влада. 1929—1930 рр. — в селі організовано 4 колгоспи: «Колгоспник»; «Господар»; «Незаможник»; та «імені Петровського». 1938 рік — 4 колгоспи об'єднані в один «колгосп ім. Петровського». 1937—1938 рр. — радянською владою було репресовано більше десятка жителів села. Початок серпня 1941 р.  — війська Третього Рейху вступили в Іванівку. 59 жителів села стали остарбайтерами. 406 чоловік брали участь у боротьбі з нацистською Німеччиною і фашистською Італією. 165 чоловік загинули при визволенні Іванівки. В 1959 році на могилі вищезгаданих 165 загиблих солдатів зведено пам'ятник. При радянській владі Іванівка відносилась до Христинівського та Уманського районів.

Населення В монографії "Нарис історії Уманщині" на ст. 174 зазначено, що в 1795 році в селі було 67 кріпацьких господарств, в яких проживало 359 осіб. В книзі "Повне зібрання законів Російської імперії" зазначено, що в 1840 році число душ Цеберманівки сягає 457. В книзі "Сказання про населені місцевості Київської губернії" зазначено, що в 1864 році мешкало 1090 чоловіків та жінок. В книзі "Список неселених місць Київської губернії" зазначено, що в 1900 році в селі мешкало 2373 жит., з яких 1215 чол. та 1158 жін.. За переписом в УРСР 1989 року в селі проживало 1398 мешканців, з яких 630 чол. та 768 жін.. За переписом в Україні 2001 року в селі проживало 1153 мешканця

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Доля Українська 1 130 97,92 % Російська 17 1,47 %Румунська50,44 %Вірменська20,17 % Разом 1 154 100,00 %

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Посилання Розклад приміських поїздів по ст. Яроватка [Погода в селі Іванівка]