Бердю́зький район () — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.
Адміністративний центр — село Бердюж'є.
Географія Район розташований в південно-східній частині Тюменської області і на півдні межує з Республікою Казахстан.
Історія На початку 20 століття існувала Бердюзька волость у складі Ішимського повіту Тобольської губернії, з 5 квітня 1918 року — у складі Тюменської губернії, з 27 серпня 1919 року — у складі Омської губернії, з 21 квітня 1920 року — знову Тюменської губернії. Бердюзький район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з територій Бердюзької, Істошинської, Калмацької, Пегановської, Уктузької волостей, частин Локтинської та Ражевської волостей Ішимського повіту. До складу району входили 22 сільради: Бердюзька, Босоноговська, Вороб'йовська, Гагарінська, Зарослівська, Істошинська, Калмацька, Крашеневська, Кутиревська, Кушлуцька, Луговська, Мурашовська, Нестеровська, Новорямовська, Окуневська, Останинська, Пегановська, Песьянівська 1-а, Песьянівська 2-а, Полозаозерська (Заозерська), Старорямовська та Уктузька.
1925-1926 року Песьянівська 2-а сільрада перейменована в Мельохінську, Песьянівська 1-а в Песьянівську. 10 червня 1931 року до складу району увійшла територія у складі 17 сільрад ліквідованого Армізонського району. 17 січня 1934 року Бердюзький район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року був відновлений Армізонський район, до складу якого увійшли 16 сільрад колишнього Армізонського району, а також Калмацька та Новорямовська сільради Бердюзького. При цьому у складі Бердюзького району залишилась Усть-Мало-Чирківська сільрада колишнього Армізонського району. 19 вересня 1939 року ліквідовані Воробйовська, Крашеневська, Кушлуцька, Луговська та Останинська сільради, Усть-Мало-Чирківська сільрада передана до складу Голишмановського району.
6 лютого 1943 року район переданий до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до складу Тюменської області. 1 листопада 1951 року Босоноговська сільрада перейменована в Луговську. 17 червня 1954 року ліквідовані Гагарінська, Кутиревська, Луговська та Мурашовська сільради, Окуневська та Песьянівська сільради об'єднані в Первопесьянівську. 1 серпня 1957 року Нестеровська та Первопесьянівська сільради об'єднані в Окуневську. 24 березня 1960 року ліквідовані Зарослівська та Старорямовська сільради. 1 лютого 1963 року район був укрупнений до Бердюзького сільського району за рахунок ліквідованого Армізонського району. 14 травня 1963 року Чирківська сільрада перейменована в Яровську. 12 січня 1965 року сільський район розукрупнений, до відновленого Армізонського району відійшли Армізонська, Івановська, Калмацька, Капраліхинська, Красноорловська, Орловська, Прохоровська, Южно-Дубровинська та Яровська сільради. 14 липня 1966 року утворено Зарослівську сільраду. 31 січня 1978 року утворено Рямовську сільраду.
Населення Населення району становить 10618 осіб (2020; 10784 у 2018, 11490 у 2010Дані перепису населення Росії 2002 року, 13019 у 2002Дані перепису населення Росії 2002 року).
Адміністративно-територіальний поділ На території району 9 сільських поселень: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2018)Населення,осіб (2020)ЦентрНаселеніпункти Бердюзьке сільське поселення 391,19 5727 5492 5641 5654 Бердюж'є 4 Зарослівське сільське поселення 291,45 838 742 629 616 Заросле 4 Істошинське сільське поселення 313,79 1060 872 784 760 Істошино 4 Мельохінське сільське поселення 202,67 423 331 263 241 Мельохіно 2 Окуньовське сільське поселення 503,64 1350 1050 842 803 Окуньово 5 Пегановське сільське поселення 370,54 1058 865 777 748 Пеганово 2 Полозаозерське сільське поселення 193,66 863 733 642 651 Полозаозер'є 2 Рямовське сільське поселення 242,87 612 526 466 445 Старорямова 3 Уктузьке сільське поселення 319,06 1088 879 740 700 Уктуз 4+
Найбільші населені пункти Населення пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб: +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Бердюж'є 5256 5158
Примітки