Василь Петрович Громов (24 квітня 1920, Заволоч'є — 9 липня 2017, Вовчанськ) — поет, засновник та художный керівник народного ансамблю танцю «Радість», заслужений працівник культури України. Участник Другої світової війни, відзначився під час Сталінградської битви.
Життєпис
Участь в Другій світовій війні Василь Громов народився 24 квітня 1920 року в Росії в присілку Заволоч'є (наразі частина присілку Копилок), Псковської області. У 1940 році був призваний до лав Червоної армії Загорським РВК Московської області. Брав участь у Німецько-радянській війні, на фронті перебував з 17 серпня 1942 року. Входив до складу обслуги 82-мм мінометного розрахунку 827-го стрілецького полку 302-ї стрілецької дивізії. Відзначився у боях під Зимовниками на південному напрямку Сталінградської битви, де радянські війська відбивали наступ німецького угруповання під командуванням Еріха фон Манштейна. У наградному листі зазначено, що за участю Громова було знищено три автомашини з піхотою, один мотоцикл, два станкові та один крупнокаліберний кулемет противника, за що його було представлено до медалі «За відвагу». Пізніше у складі Степового фронту брав участь у битві під Прохорівкою, звільненні Харкова та Полтави. Під час боїв на заході України, у складі Другого Українського фронту, важко захворів і довго лікувався у Полтавському госпіталі. На початку 1944 року був комісований.
Культурна кар'єра Після закінчення війни одружився. У березні 1953 року переїхав до Вовчанська де організував танцювальний колектив «Радість» при Вовчанському районному Будинку культури, у якому спочатку нараховувалося 12 людей. Члени колективу прагнули найбільш виразно розкрити особливості народного танцю. У 1956 році колектив отримав свою першу відзнаку — почесну грамоту за участь у республіканського огляду сільської художньої самодіяльності. Наступного року кіностудія імені Олександра Довженка запросила провідних артистів ансамблю разом з Василем Громовим взяти участь у зйомках фільмі-концерті «Пісні над Дніпром». Василь Громов був беззмінним керівником ансамблю 50 років, протягом яких було проведено понад тисячу концертів в Києві, 12 районах Харківської області та містах Росії. Як художній керівник поставив до 200 танців та хореографічних композицій. За хореографічну композицію «Вовчанщина славить Батьківщину», у якій брали участь 70 танцюристів, ансамбль отримав звання «Самодіяльний народний ансамбль танцю» у 1967 році. У 2003 році, у межал святкування п'ятидесятиріччя ансамблю, Василь Громов був нагороджений почесною грамотою Міністерства культури України. Після виходу на пенсію, Громов продовжував допомагати ансамблю «Радість».
Творчість Василь Громов — виховав майже 700 танцюристів, серед них Геннадій Сорокивий, Наталя Гула, Олексій Хомутов який став наступником на посаді керівника народного ансамблю танцю «Радість». Російський блогер Максим Кац відмічав, що Вовчанськ славився танцюристами, вихованцями Громова. Крім хореографічної діяльності, також писав вірші. Друком вийшли три збірки: «Моя жизнь» (2006), «Танец — мой труд, стихи — увлечение» (2008), «Мои стихи» (2010).
Пам'ять У 2018 році народному ансамблю танцю «Радість» було присвоєне ім'я Василя Громова. Йому була встановлена меморіальна дошка в центрі Вовчанська 7 листопада 2020 року.
Нагороди Орден вітчизняної війни 2-го ступеня (6.04.1985) медаль «За відвагу» (07.02.1943) медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) Почесна грамота Міністерства культури України (2003) Заслужений працівнику культури РРФСР (1973) Заслужений працівник культури України (1973) Почесний знак Міністерства культури СРСР (1967) Почесний громадянин міста Вовчанська (1997) Заслужений артист естрадного мистецтва України (відзнака Асоціації діячів естрадного мистецтва України) Загалом був нагороджений 62 почесними грамотами та дипломами а також 9 лауреатськими медалями. З цих нагород Василь Громов вважав найбільш важливим диплом від під керівництвом Ігоря Моїсеєва за активну участь Громова у Всерадянському огляді присвяченому 40-річчя перемоги у Великій Вітчізняній війні (1985).
Примітки
Джерела
Посилання