Петро Сергійович Риков (. 30 грудня 1981, Великий Новгород, СРСР) — російський та український актор театру і кіно, модель, телеведучий. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України.
Життєпис Петро Риков народився 30 грудня 1981 року у Великому Новгороді. Дитинство провів у Смоленську, куди сім'я переїхала з Великого Новгорода. У Смоленську вступив до музичної школи, а після закінчення загальноосвітньої школи три роки (1998—2001) провчився в Смоленському музичному училищі імені М. І. Глінки по класу класичної гітари. Після третього курсу змінив напрям і вступив на факультет іноземних мов Смоленського гуманітарного університету (СДУ). Пізніше перевівся в Московський гуманітарний інститут (МГІ) імені Катерини Дашкової, який закінчив у 2006 році за спеціальністю «Лінгвістика та міжкультурна комунікація». Має диплом перекладача англійської та німецької мов.
У 2006—2010 роках працював у фешн-бізнесі в Мілані, Парижі, Гамбурзі, Токіо, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі на такі бренди як Dolce & Gabbana, Armani, Neil Barrett, Esquire, Maison Bohemique, Henderson тощо
У 2007 році був ведучим шоу талантів «СТС запалює суперзірку» на телеканалі СТС спільно з Тіною Канделакі та Артемом Душкіним.
У 2009—2010 роках навчався в Школі драми Германа Сідакова (базовий курс за фахом «Актор драматичного театру і кіно»).
У 2010 році вступив до ВДІКУ імені С. А. Герасимова. У 2014 році закінчив акторський факультет ВДІКу за спеціальністю «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Ігоря Миколайовича Ясуловича).
Активно знімається в кіно України та Росії. Працює в Московському драматичному театрі ім. Пушкіна і Московському театрі Олега Табакова.
Захоплюється поезією і музикою. У 2019 році заснував гурт «Камінь».
Ролі в театрі
Дипломні «730 кроків» Ф. М. Достоєвського (реж. Г. Ліфанов) — Порфирій Петрович «Міщани» М. Горького (реж. К. Сбітнєв) — Тетерев
Школа драми Германа Сідакова А. П. Чехов «Чайка», уривок з п'єси (реж. Наталія Конюкова) — Тригорін Ф. М. Достоєвський «Ідіот» (монолог, реж. Вікторія Лобачова) — РогожинМ. А. Булгаков «Дні Турбіних», уривки з п'єси (реж. Ганна Носатова, Дмитро Барін) — Микола ТурбінА. П. Чехов «Іванов», уривок з п'єси (реж. Софія Іголкіна) — Львів
Московський драматичний театр імені Пушкіна 2012 — «Велика магія», Е. де Філіппо, реж. Євген Писарєв — епізод 2013 — «Дама з камеліями», А. Дюма-син, режисер-хореограф Сергій Землянський — Варвіль-молодший 2013 — «Міра за міру», В. Шекспір, реж. Деклан Доннеллан — Клавдіо 2014 — «Різдво О. Генрі», мюзикл П. Екстрома, переклад і реж. Олексій Франдетті — Джим 2016 — «Будинок, який побудував Свіфт», Григорій Горін, реж. Євген Писарєв — Вчений
Московський театр Олега Табакова 2017 — «Кінастон», вистава за п'єсою Complete Female Stage Beauty, реж. Євген Писарєв — Віллерс, герцог Бекінгемський, аристократ
Фільмографія
2010 — Без слів (короткометражка, реж. І. Шахназаров) — німецький солдат 2011 — Натка (короткометражка) — Семен 2012 — Авторський метод (короткометражний) — кілер 2012 — Віра (короткометражка) — перший дуелянт 2012 — Гравці (короткометражка, реж. І. Шахназаров) 2012 — На заході нашого світанку (короткометражний) 2013 — Звичка розлучатися — Максим 2013 — Винищувачі (серіал) — Васильєв 2013 — Рок (Fate, короткометражка) — Шмон 2014 — Корабель (телесеріал) — Андрій 2015 — Пам'ятаю — не пам'ятаю! — Микита 2015 — Квест (серіал) — Грек 2015 — Погляд з минулого (міні-серіал) — Марк Сосновський 2015 — Матусі (телесеріал), 1-й сезон) — колишній чоловік Світлани 2015 — Дах світу (серіал, 2-й сезон) — Марк 2015 — Окрилені (серіал) — Дітер 2016 — Брехня на спасіння (міні-серіал) — журналіст Андрій Забродін 2016 — Шакал (телесеріал) — Клайд Берроу 2016 — Мисливці (історичний серіал) — фарцовщик Ілля 2017 — Максимальний удар — епізод 2017 — Ніщо не трапляється двічі (серіал) — Юрій Потєхін 2017 — Оптимісти (телесеріал) — Ілля, музикант 2017 — Ходіння по муках (телесеріал) — офіцер Жуков 2017 — Собі на замітку (короткометражка) 2018 — Програне місце — хлопець з легенди 2018 — Берізка (телесеріал) — Олексій Покровський, зірка «Берізки» 2018 — Кривава бариня (серіал) — Сергій Салтиков, родич чоловіка Салтикової і перший фаворит імператриці Катерини 2019 — Годунов. Продовження (телесеріал) — Василь Голіцин, боярин 2019 — Підсудний — Олексій Нестеров і його брат-близнюк Дмитро Нестеров 2019 — Хованки (Hide and Seek) — Максим Шумов 2019 — Жіночий лікар-4 (телесеріал) — доктор Олександр Родіонов 2019 — Вир (серіал, у виробництві) — Руслан 2019 — Тримайся за хмари (телесеріал, у виробництві) 2019 — Окрилені (у виробництві) 2019 — Сонячне коло (у виробництві) 2019 — Вкрадена життя (серіал) — Олег (у виробництві) 2019 — Рикошет — Паша (у виробництві) 2020 — Проти течії — Руслан Калінін (головна роль)
Кліпи 2013 — «Не родись красивою» Група Фабрика. 2013 — «Zolla» рекламний ролик 2014 — «Maison Bohemique» видеолукбук весняної колекції 2014 — «Супергерой» Баста (Саундтрек до фільму: Нова Людина Павук. Висока Напруга) 2015 — «Золотыми рыбками» МакЅим 2017 — «Мосты» Анна Ряпасова 2017 — «Я одна» Христина Орса 2017 — «Экстремальная поездочка по России» відеоролик ТинькоффБанк
Інтерв'ю 25 квітня 2017 для Ok-magazin.ru
9 листопада 2018 для WomanHit
Нагороди та номінації 2011 — Лауреат фестивалю «Свята Анна» за акторську роботу в короткометражному фільмі «Без слів» режисера І. Шахназарова.
Примітки
Посилання Петро Риков в Instagram Петро Риков. Офіційне співтовариство ВКонтакте Петро Риков на сайті Московського драматичного театру імені Пушкіна Петро Риков на сайті Московського театру Олега Табакова Петро Риков (англ.) на сайті Internet Movie Database