«Місіонери» () — фантастична повість Євгена та Любові Лукіних, вперше опублікована 1989 року.
Сюжет Минуло понад 60 років з тих пір, як декілька молодих людей потрапили через прохід в просторі-часі на архіпелаг десь в океані, населений первісними племенами. Ці племена ніколи не зустрічалися з європейською цивілізацією та зберегли свою самобутність. Прибульці зробили помилковий висновок, що потрапили в минуле Полінезійських островів, і вирішили підготувати остров'ян до неминучої зустрічі з жорстокими європейськими місіонерами, просувати свою віру вогнем і мечем.
Проходить час, і європейські місіонери все-таки прибули до островів на декількох каравелах. Острови, розділені на дві ворожі держави («вечірніх» і «ранкових»), накопичили величезні запаси озброєнь та знаходяться напередодні війни, після якої на архіпелазі не залишиться нікого і нічого. Прибуття європейців призвело до об'єднання остров'ян. І тепер європейців, мушкети яких протистоять вже не списи й бумеранги, а ракетна зброя, авіаносці і напалм, очікує напад з боку жорстоких, прагматичних і технічно перевершують їх остров'ян. Вторгнення в Європу неминуче.
Цікаві факти Поняття «місіонери» в повісті стосується як прибульців з майбутнього, так і до християн та корпусу місіонерів серед самих остров'ян. Повість входить до складу трилогії «Місіонери», «Розбійницький злий місяць» та «Сліпі поводирі».
Нагороди У 1990 на Євроконі у французькому місті Фаєнс подружжя Лукиних, які презентували цю повість, отримали заохочувальну премію ()«Миссионеры» в «Лаборатории фантастики».
Рецензії
Видання журнал «Искатель» 1989’6
Примітки
Посилання «Місіонери» на Lib.Ru «Місіонери» на сайті «Лабораторія Фантастики»