Офіційно в Китаї налічується 56 національностей. Оскільки ханьці становлять приблизно 92 % населення країни, інші народи зазвичай називають національними меншинами.
На практиці багато малих етномовної групи об'єднані з більшими і реальна кількість етнічних груп значно вище. Так, згідно з Ethnologue , у Китаї налічується 299 мов — 298 живих і одна зникла (чжурчженська).
Варто також зазначити, що хоча більшість жителів південних провінцій Китаю говорять на , що значно відрізняються від офіційного стандарту, заснованого на північних діалектах (напр, кантонців, жителі Фуцзяні, хакка тощо), Вони розглядаються офіційно не як окремі національності, а як частина ханської національності.
В окремі періоди кількість офіційно визнаних груп відрізнялося. Так, під час перепису 1953 року була зазначена 41 національна меншина. А під час перепису 1964 року було зареєстровано 183 національних меншини, з яких уряд визнав тільки 54. З решти 129 народів 74 були включені до складу визнаних 54, в той час як 23 були класифіковані як «інші» і 32 як «сумнівні».
У свою чергу, уряди спеціальних адміністративних районів Гонконг і Макао також не роблять різниці між багатьма етнічними групами Китаю.
Список етнічних груп у Китаї Нижче у таблиці згруповані за мовним критерієм всі 56 офіційних національностей із зазначенням китайської назви, самоназви, мови, чисельності за даними Шостого Загальнокитайського перепису населення 2010 року і області розселення на території країни.
+українська назвакитайська назвакит. (піньїнь)самоназвамовачисельність (2010)розселення на території КНР (2000)примітки китайські народи ханьці 汉族 (Hàn Zú) 汉族 китайська мова, цунь, онг-бе, тибетська моваЦыбиков Г. Ц. Глава 5. Население Лхасы. 1. Состав // Избранные труды в двух томах. — Т. 1. Буддист-паломник у святынь Тибета, с. 91. Новосибирск, 1991 1 220 844 520 повсюдно включаючи цунь (), , , індонезійцівPaul Hattaway. Indonesian. Operation China: Introducing All the People of China. — p.220. William Carey Library Pub (August 2003) хуейцзу 回族 (Huí Zú) 回民, 回族, 回回 китайська мова, , мова канцзя, , (1st edition appeared in 1991) 10 586 087 Нінся-Хуейський автономний район (1,86 млн), компактно — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (840 тисяч), а також у провінціях Ганьсу (1,18 млн), Хенань (950 тисяч)，Цинхай (750 тисяч)， Юньнань (640 тисяч)，Хебей (540 тисяч)，Шаньдун (500 тисяч) тощо. включаючи (, піньїнь:Huíhuī Zú, канцзя (, піньїнь:Kāngjiā) Тибетсько-бірманський або китайський народ бай 白族 (Bái Zú) bairt‧zix [, пэ-ци] , китайська мова 1 933 510 84 % — у провінції Юньнань, 7,7 % — Гуйчжоу, 7,2 % — Хунань включаючи , , Тибетсько-бірманські народи Туцзяни 土家族 (Tǔjiā Zú) бісека () китайська мова, , 8 353 912 31,5 % — у провінції Хунань, 31 % — Хубей, 18 % — Гуйчжоу, 18 % — Чунцін 彝族 (Yí Zú) ꆈꌠ (Nuosu) [] () : носу, (), (), (), (), (), (), () і () (, ) 8 714 393 61,7 % — у провінції Юньнань, 27,1 % — Сичуань, 10,8 % — Гуйчжоу, декілька тисяч у Гуансі-Чжуанському автономному районі включаючи , піньїнь: Fúlā Zú, ), , ), та (, піньїнь: Pǔpiào Zú, ). тибетці 藏族 (Zàng Zú) , вайлі bod pa () тибетська мова 6 282 187 45,6 % — Тибетському автономному районі, 23,7 % — у провінції Сичуань, 19,8 % — Цинхай, 8 % — Ганьсу, 2,4 % — Юньнань включаючи шерпів (, піньїнь: Xiàěrbā Rén), північних пумі (, піньїнь: Cháméi), Paul Hattaway. Ladakhi. Operation China: Introducing All the People of China. — p.263. William Carey Library Pub (August 2003) 哈尼族 (Hāní Zú) Haqniq 1 660 932 Юньнань включаючи акха (, піньїнь:Ākǎ Zú) і бісу (, піньїнь: Bǐsū Zú) лісу 傈僳族 (Lìsù Zú) ꓡꓲ-ꓢꓴ, ꓡꓲꓢꓴ , мова байBradley, David. 2007. «East and Southeast Asia.» In Moseley, Christopher (ed). Encyclopedia of the World's Endangered Languages. New York: Routledge. P. 363 702 839 96,9 % — у провінції Юньнань, 2,8 % — Сичуань 拉祜族 (Lāhù Zú) Ladhulsi, Kawzhawd 485 966 Юньнань Насі 纳西族 (Nàxī Zú) Naqxi [] мова насі 326 295 95,6 % — у провінції Юньнань, 3,1 % — Сичуань включаючи мосуо (, піньїнь: Mósuō Rén) 羌族 (Qiāng Zú) RRmea [], 尔马 (Ěrmǎ) китайська мова, тибетська мова, , 309 576 Сичуань Качини 景颇族 (Jǐngpō Zú) Jingpo (Jinghpaw), Tsaiva, Lech , , , , , і лісу. 147 828 Юньнань включаючи цзайва ( піньїнь: Zǎiwǎ Zú), (піньїнь: Lèqī Zú) і мару ( піньїнь: Mālǔ Zú) 阿昌族 (Āchāng Zú) Ngac'ang 39 555 Юньнань 普米族 (Pǔmǐ Zú) [] (кит. 普日米， 培米) , тибетська мова 42 861 Юньнань 怒族 (Nù Zú) (), (), ану (), нулун () нусу 37 523 Юньнань включаючи (, піньїнь: Nóng Zú) 基诺族 (Jīnuò Zú) [], [kino] 23 143 Юньнань 门巴族 (Ménbā Zú) , вайлі mon pa мови монпа, тибетська мова 10 561 Тибетський автономний район 独龙族 (Dúlóng Zú) [] 6930 Юньнань 珞巴族 (Luòbā Zú) богар (博嘎尔/博嘎而), нинпо (宁波), банпо (邦波), дэгэнь (德根) , тибетська мова 3682 Тибетський автономний район Тайські народи чжуани 壮族 (Zhuàng Zú) Bouxcuengh (раніше Bouчcueŋь) () чжуанська мова, китайська мова 16 926 381 Гуансі-Чжуанський автономний район (14,21 млн), Юньнань (1,14 млн), Гуандун (570 тисяч) включаючи Бунун (, піньїнь: Bùyāng Zú) 布依族 (Bùyī Zú) Buxqyaix [] () 2 870 034 Гуйчжоу включаючи мо (, піньїнь: Mòjiā Zú), тхен (, піньїнь: Yánghuáng Zú) та ай-чам (, піньїнь: Āicháme Zú) Кам 侗族 (Dòng Zú) Gaeml [] 2 879 974 Гуйчжоу (1,63 млн), Хунань (840 тисяч), Гуансі-Чжуанський автономний район (300 тисяч) 傣族 (Dǎi Zú) [] (, піньїнь: Dǎilè), (, піньїнь: Dǎinà), (, піньїнь: Dǎidān), (, піньїнь: Dǎibēng), (, піньїнь: Dǎiyǎ) 1 261 311 Юньнань включаючи ли (, піньїнь: Lú Zú, ), канг 水族 (Shuǐ Zú) sui 411 847 Гуйчжоу 仫佬族 (Mùlǎo Zú) [mu6lam1] 216 257 Гуансі-Чжуанський автономний район (170 тисяч)，Гуйчжоу (близько 30 тисяч) 毛南族 (Màonán Zú) Anan () 101 192 Гуансі-Чжуанський автономний район (70 тисяч)，Гуйчжоу Кадайські народи 仡佬族 (Gēlǎo Zú) [klau] 550 746 Гуйчжоу (560 тисяч), Гуансі-Чжуанський автономний район включаючи Народи лі лі 黎族 (Lí Zú) hlai , китайська мова 1 463 064 Хайнань Народи мяо-яо мяо 苗族 (Miáo Zú) [] хмонг хмонг, маоцзяхуа, 9 426 007 48,1 % — у провинції Гуйчжоу，21,49 % — Хунань，11,67 % — Юньнань，24 % — Хубей，1,65 % — Сичуань，1,35 % — Гуандун，0,69 % — Хайнань, а также 5,62 % — у Чунцині і 5,18 % — у Гуансі-Чжуанському автономному районі група народів, включаючи лаба яо 瑶族 (Yáo Zú) [] (кит. 民, 勉) , 2 796 003 62,1 % — у Гуансі-Чжуанському автономному районі, 21,5 % — у провінції Хунань, 8,1 % — Юньнань, 6,4 % — Гуандун, 1,5 % — ГуйчжоуBāténg Zú}} піньїнь: Bāténg Zú, ), (, піньїнь: Yēróng Zú), 畲族 (Shē Zú) [] Hone () китайська мова, 708 651 55 % — у провінції Фуцзянь, 27,4 % — Чжецзян, 12,1 % — Цзянсі, 4,2 % — Гуандун включаючи Мон-кхмерські народи Ва 佤族 (Wǎ Zú) Ba rāog () мова ва 429 709 Юньнань булани 布朗族 (Bùlǎng Zú) Blang 119 639 Юньнань (кінь, в'єти) 京族 (Jīng Zú) 𠊛京 người Kinh, 𠊛越 người Việt в'єтнамська мова 28 199 Гуансі-Чжуанський автономний район палаунг (дєани) 德昂族 (Déáng Zú) Ang (昂), Leng (冷), Liang (梁), Bulei (布雷), Na'annuomai (纳安诺买) 20 556 Юньнань Монгольські народи монголи 蒙古族 (Měnggǔ Zú) ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ, монгол монгольська мова, кадо (мова)Paul Hattaway. Mongol, Yunnan. Operation China: Introducing All the People of China. — p.368. William Carey Library Pub (August 2003) , , бурятська мова, , китайська мова, тибетська мова 5 981 840 70,2 % — в автономному районі Внутрішня Монголія, 12,2 % — у провінції Ляонін, 3,3 % — Цзилінь, 2,9 % — Хейлунцзян, 2,9 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, 1,5 % — у провінції Цінхай; також у провінціях Юньнань, Сичуань, Хебей, Хенань, Ганьсу, Гуйчжоу, у Пекіні, на Тайвані включаючи тувинців (, піньїнь: Túwǎ Rén)Mongush, M. V. «Tuvans of Mongolia and China». International Journal of Central Asian Studies, 1 (1996), 225—243. Talat Tekin, ed. Seoul: Inst. of Asian Culture & Development., калмиків (, піньїнь: Kǎěrméikè Rén), бурят (, піньїнь: Bùlǐyàtè Rén) тощо 东乡族 (Dōngxiāng Zú) сарта () або санта , 621 500 83,3 % — у провінції Ганьсу, 15,1 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі 土族 (Tǔ Zú) [] () , () 289 565 77 % — у провінції Цинхай, 12 % — у провінції Ганьсу даури 达斡尔族 (Dáwòěr Zú) [taɡʊːr / taɢʊːr] , китайська мова 131 992 Внутрішня Монголія (понад 70 тисяч), Хейлунцзян (понад 40 тисяч), Сіньцзян-Уйгурський автономний район 保安族 (Bǎoān Zú) [] , китайська мова 20 074 90,6 % — у провінції Ганьсу, 5 % — Цинхай, 3,9 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Тюркські народи уйгури 维吾尔族 (Wéiwúěr Zú) Uyƣur [] уйгурська мова, китайська мова 10 069 346 Сіньцзян-Уйгурський автономний район, близько 5 тисяч в Хунані казахи 哈萨克族 (Hāsàkè Zú) қазақтар [] казахська мова 1 462 558 головним чином у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, а також у провінціях Ганьсу і Цинхай, у Шанхаї киргизи 柯尔克孜族 (Kēěrkèzī Zú) кыргыздар, фуюй. [] киргизька мова, , монгольська мова 186 708 Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Хейлунцзян включаючи хакасів ( піньїнь: Hākǎsī Rén, , піньїнь: Fùyù Kēěrkèz ī) салари 撒拉族 (Sǎlá Zú) salar саларська мова 130 607 87,8 % — у провінції Цинхай, 7,7 % — Ганьсу, 4,2 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Жовті уйгури (юйгу) 裕固族 (Yùgù Zú) сар-юг. Sarïg Yogïr [sarɯɢ jʊɢʊr], шир-юг. Šera Yogor [ʃira jʊɢʊr] (кит. 萨里畏吾) , , тибетська мова 14 378 96 % — у провінції Ганьсу, 2,3 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі узбеки 乌孜别克族 (Wūzībiékè Zú) أۇزبېكلار O‘zbeklar узбецька мова 10 569 Сіньцзян-Уйгурський автономний район татари 塔塔尔族 (Tǎtǎěr Zú) تاتارلار Tatarlar татарська мова 3556 головним чином у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Тунгусо-маньчжурські народи маньчжури 满族 (Mǎn Zú) ᠮᠠᠨᠵᠤ Manju; китайська мова, маньчжурська мова 10 387 958 Ляонін (5,39 млн), Хебей (2,12 млн), Хейлунцзян (1,04 млн), Цзилінь (990 тысяч)，Внутрішня Монголія (500 тысяч)，Пекін (250 тисяч), Тяньцзінь, Аньхой, Гуйчжоу, Тайвань включаючи сибо 锡伯族 (Xíbó Zú) [šivə]; манч. ᠰᡞᠪᡝ Sibe маньчжурська мова (сибинський діалект), китайська мова 190 481 69,4 % — у провінції Ляонін, 19,1 % — у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, 5,3 % — у провінції Хейлунцзян, 2 % — Цзилінь евенки 鄂温克族 (Èwēnkè Zú) эвэнкил евенкійська мова, , якутська мова 30 875 85 % — у Внутрішній Монголії, а також у Хейлунцзяні включаючи власне евенків ( піньїнь: Tūngǔ, піньїнь:Tōnggǔsī тунгуси), ( піньїнь: Suǒliàng), ( піньїнь: Kāngnígǎn), і якутів ( піньїнь:Yàkù). 鄂伦春族 (Èlúnchūn Zú) орочон 8659 51,5 % — у провінції Хейлунцзян, 44,5 %— в автономному районі Внутрішня Монголія, 1,2 % — у провінції Ляонін евенки-оленярі нанайці (хечже) 赫哲族 (Hèzhé Zú) нāни~нāнай (кит. 那乃，那尼), хэǯэ най нанайська мова 5354 Хейлунцзян корейці 朝鲜族 (Cháoxiǎn Zú) 조선족, конц. чосонджок корейська мова 1 830 929 Цзилінь (1,15 млн), Ляонін (390 тисяч), Хейлунцзян (240 тисяч), Внутрішня Монголія, Тайванські народи гаошань 高山族 (Gāoshān Zú) Тайванські мови 4009 Головним чином Тайвань, а також Шанхай, Пекін, Ухань, провінції Фуцзянь, Хенань і Гуансі-Чжуанський автономний район Загальна назва для корінних народів Тайваню. Вказана чисельність проживаючих на континенті. Індоєвропейські народи памірські таджики 塔吉克族 (Tǎjíkè Zú) تاجیک тоҷик, сар. [] ваханська мова, сарикольська мова 51 069 Сіньцзян-Уйгурський автономний район ваханці (, піньїнь: Wǎhànrén) і сарикольці (, піньїнь: Sàlǐkùěr(ér)) 俄罗斯族 (Éluósī Zú) росіяни російська мова, китайська мова 15 393 Сіньцзян-Уйгурський автономний район (9 тисяч), Внутрішня Монголія (5 тисяч), Хейлунцзян (≈450), Пекін (216), Тяньцзінь (60) (албазинці) національність не визначена 640 101 іноземці, які взяли китайське громадянство 1448+
Примітки