Омелян Михайлович Юрчу́к ( 7 листопада 1939, Заставна — 1 лютого 2020) — український архітектор, член-кореспондент Української академії архітектури.

Біографія Народився 7 листопада 1939 року в місті Заставній (тепер Чернівецька область). 1967 року з відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут. До 1969 року працював у Львівському політехнічному інституті архітектором у проєктному підрозділі і викладачем кафедри архітектури. З 1977 року — архітектор у філії Укрміськбудпроекту і головний архітектор Бердянська, з 1977 по 1992 рік — головний архітектор Рівненській області, з 1994 по 2005 рік — завідувач кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування. У 2000 році відкрив напрям «Архітектура» і спеціальність «Архітектура будівель і споруд». З 2005 року — професор кафедри архітектури.

Помер 1 лютого 2020 року.

Роботи універсальний концертний зал на 1200 і 700 місць (Бердянськ, 1972); міський Палац культури (Бердянськ, 1973); універмаг (Бердянськ, 1973); пам'ятник О. С. Пушкіну (скульптор Г. Нерода; Бердянськ, 1973); пам'ятник лейтенанту П. П. Шмідту (скульптор Владлен Дубинін; Бердянськ, 1974); проєкт детального планування курортного району на Азовському морі, (1974); проєкт планування Бердянської коси (1975); палац одруження (Бердянськ, 1976); комплекс гуртожитків Ветеринарного інститутту (Львів, 1976); концепція «Місто-сад» (Рівне, 1979); реконструкції концертного залу органної i камерної музики (Рівне, 1983); проєкт планування і озеленення центру Рівного (1983—1990). проєкт планування історико-культурного заповідника (Острог, Рівненської області, 1985); реконструкція будівель управління Національного банку України (Рівне, 1996); проєкт реконструкції будинку відпочинку «Сосновий 6іp» (Жобрин, Рівненський район, 1997); проєкт церкви (Набережне, Демидівського району, Рівненської області, 1998); резиденція (Надвірна, Івано-Франківська область, 1999); бази практик і відпочинку Хрінницького водосховища, Рівненська область і на Шацьких озерах, Волинська область (2001—2002); проєкти 5-ти великих суспільних і житлових об'єктів у Хмельницькій та Тернопільській областях (2003—2007). Bci проєкти реалізовані і більшість отримали нагороди на республіканських конкурсах.

Автор книг: Стандарти Канади. «Дрібноштучні станів матеріали». Факсимільне видання. Переклад з англійської, 1995; Енергоефективні конструкції стін з каменю бетонного пустотілого у співавторстві з канадським архітектором Я. Шулякевич, 1999; Словник архітектурних термінів, 2001; Словник архітектурних термінів у 2-х томах, 2012.

Відзнаки Заслужений архітектор УРСР з 1985 року. Лауреат Державної премії УРСР в галузі архітектури за 1990 рік; орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня (РПЦ, 2000); 11 премій на республіканських конкурсах (1972—2009).

Примітки

Література