Булгарська мова (чув. Пăлхар чĕлхи) — мертва мова булгар. Її класифікація суперечлива, більшість дослідників вважає її тюркською мовоюEncyclopaedia Britannica Online — Bolgar Turkic Campbell, George L. Compendium of the World's Languages. Routledge, 2000. page 274 Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Blackwell Publishing Limited, 2002. page 25 , але деякі болгарські історики пов'язують її з іранською групою мов (особливо з памірськими мовами)Добрев, Петър, 1995. «Езикът на Аспаруховите и Куберовите българи» 1995Бакалов, Георги. Малко известни факти от историята на древните българи Част 1 част 2 Димитров, Божидар, 2005. 12 мита в българската историяМилчева, Христина. Българите са с древно-ирански произход. Научна конференция «Средновековна Рус, Волжка България и северното Черноморие в контекста на руските източни връзки», Казан, Русия, 15.10.2007. Інші болгарські історики тільки підкреслюють певні риси іранського впливу без конкретних висновківБешевлиев, Веселин. Ирански елементи у първобългарите. Античное Общество, Труды Конференции по изучению проблем античности, стр. 237—247, Издательство «Наука», Москва 1967, АН СССР, Отделение Истории. (з лінгвістичних досліджень витримує перевірку лише іранське походження імені Аспарух — заявив Сміт у 1985 на міжнародному з'їзді іраністівRüdiger Schmitt (Saarbrücken). IRANICA PROTOBULGARICA: Asparuch und Konsorten im Lichte der Iranischen Onomastik. Academie Bulgare des Sciences, Linguistique Balkanique, XXVIII (1985), l, 13-38). Інші сприйняли проміжну позиціюRasho Rashev. On the origin of the Proto-Bulgarians, p. 23-33 in: Studia protobulgarica et mediaevalia europensia. In honour of Prof. V. Beshevliev, Veliko Tarnovo, 1992. або дійсно активно опонують іранські теоріїЙорданов, Стефан. Славяни, тюрки и индо-иранци в ранното средновековие: езикови проблеми на българския етногенезис. В: Българистични проучвания. 8. Актуални проблеми на българистиката и славистиката. Седма международна научна сесия. Велико Търново, 22-23 август 2001 г. Велико Търново, 2002, 275—295.. Вважається, що була наступна череда: Стара Велика Болгарія, пізніше Волзька Болгарія, і Дунайська Болгарія. Булгарська мова щезла в Дунайській Болгарії у IX столітті, оскільки булгарська аристократія стала поступово слов'янізуватись через шлюби булгар із слов'янською більшістю. У Волзькій Болгарії, булгарська мова зберігалась довше (згідно з поширеною теорією її тюркського походження) і нарешті дала початок сучасній чуваській мові.
Дунайська Болгарія Мова дунайських болгар зафіксована в нечисленних записах, які знайдено в першій столиці Дунайської Болгарії Плісці і в кам'яних церквах біля села Мурфатлар у Румунії. Записи були зроблені орхонською та грецькою абетками. Більшість з них були приватними паперами, інші — записами комірника. Хоча певні спроби в дешифруванні були зроблені, жодна з них не мала успіху. Ці записи дунайських болгар зберігаються поруч з іншими паперами, написаними грецькою. Правителі Першого Болгарського царства до ІХ століття вживали за державну мову грецьку, коли її було замінено на давньоболгарську мову.
Мова дунайських болгар також відома від нечисленності запозичених слів у слов'янську давньоболгарську мову. А також 12-річний циклічний календар посадової особи (який використовується наприклад в Іменнику болгарських ханів).
Волзька Булгарія Розмовна мова населення Волзької Булгарії, відома як волзько-булгарська — є ряд записів арабською абеткою, що супроводжується тюркськими рунами. Записи — в значній мірі розбірливі. Ця мова зберігалася до 13-го або 14-го сторіччя. Мова сприйняла ряд слів і конструкцій кипчацької мови і, нарешті, дала початок сучасній чуваській мові. Чуваська класифікується, як єдина сучасна мова окремого відділу «тюрксько-огурських мов» — гілки тюркських мов, що характеризуються звуковими відповідниками як, наприклад, булгарський r проти загальнотюркського z і булгарський l проти загальнотюркського šФормирование болгарской (древнечувашской) народности — web page . Давньотатарська мова, незважаючи на те, що не належить до тієї ж гілки, що чуваська і булгарська, поглинула елементи булгарської мови; тому, розмовна мова сучасних волзьких татар є сумішшю кипчацької і булгарської.
Посилання
Джерела Britannica Online — The article describes the position of Bulgar and Chuvash in the classification of the Turkic languages. Rashev, Rasho. 1992. On the origin of the Proto-Bulgarians. p. 23-33 in: Studia protobulgarica et mediaevalia europensia. In honour of Prof. V. Beshevliev, Veliko Tarnovo — A Bulgarian archeologist's proposal. The author concedes that the ruling elite of the Bulgars was Turkic-speaking as evidenced by the inscriptions etc., but stipulates that the bulk of the population was Iranian. Топоним Булгар Закиев М. З. Лингвоэтнические особенности волжских булгар — главного этнического корня татар