Lex iniusta non est lex (укр.: Несправедливий закон — це взагалі не закон) — це вислів на підтримку природного права, який визнає, що влада не є легітимною, якщо вона не є доброю та справедливою. Цей вислів став стандартною юридичною максимою в усьому світі.
Першим цей принцип застосував Блаженний Августин, потім його використовував святий Тома АквінськийNorman Kretzmann, Lex Iniusta Non Est Lex: Laws on Trial in Aquinas' Court of Conscience, 33 Am. J. Juris. 99 (1988).
Thomas Aquinas, Summa Theologiae I—II, q. 96, a. 4, c., а згодом — Мартін Лютер Кінґ-молодший, який цитував його під час руху за громадянські права для опису расової сегрегації та дискримінації афроамериканців.
Ця думка тісно пов'язана з думками теоретиків природного права, а саме Джона Фінніса та Лона Фуллера.Brian Bix, «Jurisprudence: Theory and Context», (Sweet&Maxwell 2009) 70
Історія
Протягом історії філософські та релігійні автори часто заперечували проти несправедливих законів. Наприклад, у книзі Ісаї 10:
У IV столітті н. е. Аврелій АвгустинThe Encyclopedia of language and linguistics, Volume 4 сказав: «бо я вважаю, що закон, який не є справедливим, насправді не є законом» («nam mihi lex esse non videtur, quae justa non fuerit»).St. Augustine, De libero arbitrio voluntatis, b. 1, s. 5., 1.5.11.33 Він написав це, розмірковуючи над проблемою існування зла; його висновок полягав у тому, що це, зрештою, проблема, спричинена людьми, які відступають від доброї чи справедливої поведінки.
Тома АквінськийNorman Kretzmann, Lex Iniusta Non Est Lex: Laws on Trial in Aquinas' Court of Conscience, 33 Am. J. Juris. 99 (1988).
Тома Аквінський, Summa Theologiae I-II, q. 96, a. 4, c. у своїй Сумі теології вичерпно досліджує легітимність створених людьми законів і те, чи слід їм підкорятися. Він ставить запитання: «Чи слід підкорятися законам, створеним людьми?» Його відповідь — ні; закону слід підкорятися лише в тому випадку, якщо він легітимний у трьох аспектах:
Мета: Закон має служити загальному благу. Автор: Закон має бути в межах повноважень того, хто його видає. Форма: Його тягар має бути рівним і поширюватися на всіх. Аквінський зазначає, що сама непокора не повинна завдавати шкоди або вести людей до зла. Він посилається на Ісаю, стверджуючи, що уникати гноблення завжди є законним.
У творі «Про обов'язок не коритися державі» Генрі Девід Торо також поставив під сумнів легітимність будь-якого несправедливого закону. Він каже:
Мартін Лютер Кінг, у Листі з Бірмінгемської в’язниці, посилався як на Августина, так і на Аквінського, стверджуючи, що закони Джима Кроу були несправедливими і від них слід відмовитися, обґрунтовуючи таким чином виправданість громадянської непокори.
Індія
В індійській філософії існує ідея, що правило не є «справжнім законом», якщо воно не базується на понятті Ṛta, можливому когнаті до слова «right» (право, правильність) в англійській мові. Ця основа природного права встановлює правила для того, що є «законом» або «істиною», формою порядку настільки високого, що навіть самі боги повинні йому підкорятися, інакше вони будуть неправі. Вони не керують Ṛta, а проявляють його через свої веління та відплату, свої нагороди та покарання. Вони не «правлять» ним; вони служать йому як посередники та служителі.Day (1982:29–30).
Див. також Історія прав людини Формула Радбруха — юридична формула, сформульована Густавом Радбрухом. Жоден справжній шотландець — логічна хиба.
Список літератури
Джерела
Право і мораль , під редакцією Кеннета Ейнара Хімма, Університет Тихого океану в Сіетлі, США та Брайана Бікса, Університет Міннесоти, США Філософська теорія та Загальна декларація прав людини Вільям Світ (ред.)).