Анастасі́я Рю́риківна Ме́льникова ( 19 вересня 1969 року,, Ленінград) — радянська і російська акторка театру і кіно, телеведуча. Заслужена артистка Російської Федерації (2006).

Російська політична діячка. Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга V і VI скликань з 14 грудня 2011 року.

Велику популярність їй принесла головна жіноча роль Анастасії Абдулової у трьох серіалах: «Вулиці розбитих ліхтарів», «Опера. Хроніки забійного відділу» та «Ливарний».

Внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

Біографія Народилася 19 вересня 1969 року в сім'ї лікарів.

Закінчила акторський факультет ЛДІТМіКа (нині — РДІСМ; курс Ігоря Владимирова) в 1990 році. Стажувалася в США.

З 1993 року працює в театрі імені В. Ф. Коміссаржевської. Художня керівниця російсько-американського фестивалю мюзиклу.

Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга

У 2011 році була обрана до Законодавчих зборів Санкт-Петербурга від партії «Єдина Росія». При цьому поки не є членом партії, перебуваючи в статусі кандидата (прихильника)Интервью с Анастасией Мельниковой в программе «Особый взгляд» , 13-я минута.

У законодавчих зборах Петербурга Мельникова є заступницею голови постійної комісії з питань культури, науки та освіти, опікуючись сферою культури. Так, Мельникова була однією з ініціаторів зустрічі депутатів, громадськості та голови комітету з культури Дмитра Месхієва. Свою роботу в комісії Мельникова описує так: «Я свою роль бачу в тому, щоб максимально згладити протиріччя, але щоб люди побачили проблему. А в агресії і в гніві людина не побачить тих речей, які їй хотілося б донести».

11 березня 2014 року підтримала спробу анексії Криму Росією і підписала звернення діячів культури РФ на підтримку політики Президента РФ Путіна в Україні та в Криму.

18 вересня 2016 року Анастасію Мельникову знову переобрано депутатом на найближчі 5 років.

3 липня 2018 року, бувши членом комісії з соціальної політики і охорони здоров'я Законодавчих зборів Санкт-Петербурга, підтримала проєкт федерального закону № 489161-7 «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації з питань призначення та виплати пенсій». Таким чином, Мельникова підтримала пенсійну реформу, запропоновану Урядом Росії.Как в Заксобрании Петербурга выбирали позицию по пенсионной реформе // СМИ

Родина Серед пращурів — селяни і купці, а також дворяни з роду Верьовкіних-Шелют.

У XX столітті з'явилося багато лікарів Мельникових, основним навчальним закладом для них була Санкт-Петербурзька військово-медична академія.

Предки Анастасії родом з Мезені: її прадід Василь Васильович Мельников був одним з найбагатших купців міста. Його син, дід Анастасії — хірург-онколог, генерал-майор медичної служби, академік Академії медичних наук СРСР Олександр Васильович Мельников (1889—1958)Александр Васильевич Мельников на сайте http://zakoylok.ru/ А. В. Мельников на сайте «Смерть замечательных людей» (с фотографией), батько — Рюрик Олександрович (1924—1993) і мати Олена Олегівна (нар. 1946) — також хірурги-онкологи. Брати — Олег (хірург, кандидат медичних наук) і Олександр (юрист). Дядько — Олег Мельников, астроном, член-кореспондент Академії наук СРСР.

У 18 років Анастасія пережила втрату — смерть Томаза Гвішіані, який, попри 22-річну різницю у віці, мав стати її чоловіком.

Донька Марія (. 24 липня 2002).

З 1990 року була одружена з В'ячеславом Тельновим (. 7 вересня 1958 р., заслужений працівник культури Російської Федерації, кінопродюсер, тоді — директор Санкт-Петербурзької студії документальних фільмів, зараз — генеральний директор ВАТ "Кіностудія «Ленфільм»); прожили в шлюбі вісім років, пізніше розлучилися. В даний час — неодружена.

Анастасія — хрещена мати Варвари Федорцової, дочки актора Андрія Федорцова.

Творчість

Фільмографія

 — Афганський злам — епізод  — Російський транзит — танцюристка Настя  — Рік собаки — співачка  — Манія Жизелі — Лідочка Іваніва — — Вулиці розбитих ліхтарів 1-5 — Анастасія Абдулова (5 сезонів, 135 серій)  — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон — мистецтвознавиця Ірина Лебедєва  — Агент національної безпеки-2 (серія № 14 «Гордіїв вузол») — емігрантка Люба Сунстрем  — Ідіот — Олександра Іванівна Єпанчіна  — Опера. Хроніки убійного відділу — Анастасія Абдулова  — Завжди говори «Завжди» 2 — Рита  — Рієлтор — Надя, дружина Аркадія  — Казус Кукоцького — Ірина Іванівна Єлісєєва  — Секретні доручення — слідча Тетяна Лопатко  — Стратити не можна помилувати — Олена Олександрівна Новожилова  — Сонька — Золота Ручка — каторжанка Груня  — Сторонній — дружина Олександра Ремезова  — Біс — психологиня Анастасія Мельникова  —  — Літєйний, 4 — Настя Мельникова  — Тільки вперед — Настя  — Я покажу тобі Москву — слідча  — Глухар. Приходь Новий рік! — Настя Мельникова  — Рись — Кошкіна  — Питання честі — Настя Мельникова  — 12 місяців. Нова казка — Поліна, мама Лізи  — Під електричними хмарами — Ірина  — Іван — Ольга  — Птах — мама Каті  — Врятувати Ленінград — мати Насті, Марія Миколаївна Телеспектаклі

 — Ушанування — Саллі Гейнс Ролі в театрі

2009 — Джон Прістлі «Скандальна пригода» — Хардейкер (антреприза) 2009 — Олексій Козирєв «Стратити не можна помилувати» — директорка гімназії (антреприза) 2014 — Бернард Шоу «Мільйонерка» — Єпіфанія (антреприза) 2015 — Олексій Козирєв «На Брудершафт» — жінка (Театр Алеко)

Інші телепроєкти

Тричі брала участь у телегрі Форт боярд 2003 і 2006 рік: у перший раз грала команда учасників: Сергій Чонішвілі, В'ячеслав Грунський, Ольга Сидорова, Євген Попов і Наталія Антонова, у другій і третій: Світлана Журова, Володимир Філіппов та Євген Ганелін.

У 2006 році брала участь у російському телевізійному проекті «Танці з зірками». У 2007 році вела телепрограму «Лихі 1990-ті» на НТВ. З жовтня 2007 по березень 2009 років вела програму «Приватний візит Анастасії Мельникової» на телеканалі 100ТВ. З 22 вересня 2009 року по серпень 2010 року була ведучою телепрограми «Ділянка» на Першому каналі. 18 червня 2018 року брала участь у програмі Доля людини на телеканалі Росія 1.

Нагороди та звання Заслужена артистка Російської Федерації (20 квітня 2006 року) — за заслуги в галузі мистецтва. Орден Дружби (29 квітня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність''.

Примітки

Посилання

Следователь из рода Рюрикова . // Российская газета, 14 апреля 2006.