Мінська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії в 1793—1921 рр.
Разом з Віленською, Ковенською, Гродненською, Могильовською та Вітебською губерніями утворювала Північно-Західний край. На початку XX століття площа її території становила 91 213 км², а чисельність населення — 2 539 100 чоловік.
Мінська губернія знаходилась між 51°, 24, і 55°, 7' північної широти, і 42°, 52' і 48° 18' довготи. Губернія займала до 79.709 верст²Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.6.
Сусідні губернії — Віленська, Гродненська, Волинська, Київська, Чернігівська, Могилівська,ВітебськаВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.2.
Адміністративно-територіальний поділ У складі губернії дев'ять міст, одне губернське ˗ Мінськ, вісім — повітових. Містечок — 118, селищ — 15.121, сіл — 2.983, околиць — 2.162Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.34.
Бобруйський повіт Борисовський повіт Ігуменський повіт Мінський повіт Мозирський повіт Новогрудський повіт Пінський повіт Річицький повіт Слуцький повіт
Кожен із цих повітів, не рахуючи Бобруйського та Новогрудського, поділялися на три стани; Бобруйський же на чотири, а Новогрудський на п'ятьВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.4.
Вілейський повіт, 1795 р. (пізніше територія увійшла в Мінський повіт та в Вілейський повіт, Віленської губернії) Давид-Городоцький повіт, 1795 р. (пізніше територія увійшла в Пінський та Мозирський повіти) Докшицький повіт, 1795 р. (пізніше територія увійшла в Борисовський повіт та у Вілейський повіт Віленської губернії) Несвіжський повіт, 1795 р. (пізніше територія увійшла в Слуцький та частково в Мінський повіт) Поставський повіт, 1795 р. (пізніше територія увійшла в Дісненський та Вілейський повіти Віленської губернії) Дісненський повіт, 1795 р. (пізніше Віленської губернії)
Населення + Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року) Місто Білоруська Російська Їдиш Польська Інша Мінськ9.0 %25.5 %51.2 %11.4 %2.9 % Бобруйськ4.9 %17.3%60.2 %14.1%3.5 % Борисов15.3%13.8%51.3 %14.8%4.8 % Докшиці10.2%0.9 %59.9%26.7%2.3 % Ігумен15.2%5.1%68.6%9.2%1.9 % Мозир8.9%8.0%69.2 %13.3%0.6 % Новогрудок18.7%1.5%52.3%25.1%6.3 % Пінськ3.1%2.8%70.9%22.7%1.5 % Річиця20.4%10.6%57.4 %7.0%0.2 % Слуцьк6.8%7.7 %58.3%26.6%0.6 % Несвіж10.6%5.9%45.1%34.8%3.6 %Повітні столиці11.2%9.0%58.6%18.7%2.4%+
Селяни, переважно, жили бідно як вказує джерело, причиною цьому є «свойственная крестьянамъ западныхъ губерній лѣности и наклонности къ пьянству»Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.33. Євреї, через заборону в 1846 році шинкарства по селам та селищамТам само., перебиралися в міста та містечка, де займалися торгівлею та різного роду ремеслами; багато поселялося на державних та поміщицьких землях для землеробства. Татари жили в окремих слободах і виключно займались землеробством. Значна кількість їх слобод знаходились в Мінському та Новогрудському повітах. Цигани до 40-х років 19 ст. кочували по губернії, торгуючи кіньми. Але на 1848 рік вони осіли та займались переважно землеробством. Окрім перерахованих національностей в Мінській губернії проживали вюртембергскі колоністи, на 1848 рік їх кількість нараховувала 83 особи, які також займались землеробством.
За статистичними даним на 1887 рік, в багатьох місцевостях на території губернії зустрічалися курні хати, в яких люди, особливо зимою, жили разом з телятами, домашньою птицею, ягнятамиВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1887. — С.94.
Кількість населення губернії на 1845 рік — 1.001.210; на 1879 рік — 1.451.938, із них селян 939.105Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1881. — С.311; на 1896 рік — 2.007.235Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1897; на 1898 рік — 1.120.638Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1899. — Р.3.-С.1.
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призового віку Мінської губернії становила 9,69 %, білорусів — 54 %, поляків — 26,24 %, євреїв — 9,32 %, росіян — 0,34 %, татар — 0,20 %, німців — 0,16 %, циган — 0,01 %.
Релігія
Віросповідання на 1860 рікВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1861. -С.178: Віряни Кількість Православні 608 457 Римо-католики 270 837 Юдеї 95 149 Старовіри 3 985 Мусульмани 2 409 Протестанти 867
Промисловість Мінська губернія має в більшості болотисту місцевість та глиняний ґрунт, але клімат сприятливий для землеробстваВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.35. Посіви льону та коноплі проводились для домашнього вжитку.
Городництво поширене повсюдно, в більшості ним займаються для власних потреб. В місті Мінськ городництвом переважно займаються татари, в Бобруйську старовіри. Садівництво поширювалось повсюдно але не мало промислового характеру, є особливою приналежністю кожного господарства, починаючи з селянина закінчуючи багатим землевласником. Особливістю садівництва Мінської губ. було те, що кожен садівник намагався розвести якомога більше різних фруктових дерев. Оскільки садівництво не мало промислового характеру, фрукти завозили з Малоросії.
Бджільництво було поширено по всій губернії, хоч і не мало промислового характеру. На 1897 рік бджолярів нараховувалось 11 740.
Значної ролі досяг лісовий промисел, яким займалися виключно євреї.
Скотарство в губ. займало важливе місце. Вівчарство було поширене по всій губернії.
Фабрики заводи. Ця промисловість обмежується лише потребами власної губернії. На 1860 рік фабрик та заводів нараховувалось 594; на 1879 рік — 623Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1881. — С.317; на 1895 рік — 378; на 1912 рік — 493.
Ремісників на 1912 рік 61 485, з них в містах 20 842.
Торгівля Як і у більшості губерній Російської імперії, знаходилась в руках євреїв. Предметами торгів були хліб, льон, вино, худоба, дьоготь, деревина.
Освіта На 1848 рік в Мінську знаходилась Православна духовна семінарія, Римо-католицька семінарія, губернська гімназія, повітове училище, приходське училище, зразковий жіночий пансіон, школа для початкової освіти дівчат, єврейське училищеВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.42.
В Новогрудку — Повітове дворянське училище, благородний жіночий пансіон, ланкастерське училище, приватний дівчачий пансіон.
В Слуцьку — повітове дворянське училище, приватний дівчачий пансіон.
В Ігумені — приходське училище.
В Борисові — приходське училище.
В Бобруйську — повітове дворянське училище.
В Мозирі — дворянське училище, приходське училище, пансіон благородних дівиць.
В Ричинці — приходське училищеВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — Спб., 1848. — С.43.
Учителів — 152. Учнів — 2 752.
На 1895 рік на території мінської губернії знаходилось 2 936 навчальних закладів; вчителів — 2 936, учнів — 67 404, серед яких жінок — 7 493. Навчальних закладів на 1898 рік — 2 747Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1899. — Р.3. — С.98. Порівняно із 1888 р. кількість дівчат, що навчалась збільшилась з 2 776 до 8 241 у 1898 році Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1899. — Р.3. — С.100.
Медицина В кожному повітовому місті знаходились лікарні. У Мінську були благодійні заклади: Дім благодійного товариства, дитячий притулок, міська лікарня, відділ невиліковних, єврейська лікарня.
На 1887 — 23 лікарніВоенное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1887. — С.112, на 1895 рік — 48, аптек на 1896 рік — 72, із яких сільських — 24. Лікарів на 1896 рік — 230, із них одна жінка. Один лікар приходився на 1.466 жителів Мінська, в повітових містах — на 2.399, в повітах — на 20.246 жителів. На 1912 рік лікарів — 234, аптек — 97, з них 42 сільських. 1879 рік лікарів — 65, аптек — 33Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1913. — Р.4. — С.102 .
Ветеринарних лікарів на 1896 — 19, тобто на одного ветеринара в губернії припадало 144.928 голів худоби.
Сучасність Значна частина території колишньої губернії - в межах Білорусі, Березівська волость Мозирського повіту, Кухоцьковольська, Любешівська, Морочанська повністю та Радчицька, Теребежівська, Хоїнська волості частково Пінського повіту - в межах України.
Примітки
Джерела Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. Т. 9 ч.4. — , 1848. — 74 с. Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1861. — 392 с. Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1881. — 404 с. Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1887. — 326 с. Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — Минск, 1899. — 595 с. Военное-статистическое обозрение Российской Империи. Минская губерния. — минск, 1913, — 458 с. Минская губерния. Государственные, религиозные и общественные учреждения. 1793—1917 гг. — , БелНИИДАД, 2006—392
Посилання
Герб Мінської губернії Архіви Білорусі щодо Мінської губернії Мінська губернія