Бі́ле — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади Населення становить 279 осіб (2011).

Назва Інші найменування села Біле: Бяла над Горинєм; Біла; Мілячі (через ж/д станцію); Станція.

Польською мовою згадується як Biała.

Географія Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Сарненського району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».

Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 617 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.

Пам'ятки природи Більське урочище — лісове заповідне урочище площею 10 га, розташоване в Більському лісництві.

Історія

Фіксується у документах XVI століття. З кінця XVII століття входило до володінь графів Броель-Плятерів. У XIX столітті — залізнична станція.

Дата заснування села Біла відома дуже точно – це 1897 рік, оскільки село було першопочатково невеличкою залізничною станцією.

Життя цього села і надалі нерозривно було пов’язане із залізницею Рівне-Лунинець (через Сарни), яку було прокладено у 1885 році. Колія залізниці проходила через село Біла і поблизу села Миляч (залізницю було одержавлено у 1895 році). Довжина залізниці на відрізках Рівне-Сарни і Сарни-Лунінець була майже однаковою – по 91 версті (97 кілометрів). Перший потяг по залізниці пройшов 2 серпня 1885 року.

Залізничну станцію було засновано і відкрито у 1897 році на необжитій і незаселеній території поблизу тогочасного села Біла (сучасне – Лугове). Дана станція пізніше переросла в село (сучасне село Біла). З цього часу територія залізничної станції починає розвиватися відособлено, тут було закладено лісопереробну промисловість (збудовано лісопильний завод), а наприкінці XIX століття навіть існувала сірникова фабрика. В народі за цією місцевістю закріпилася назва «Роз'їзд».

Протягом 1910-1917 рр. за сприяння Дубровицького графа Вітольда Броель Плятера біля залізничної станції Бяла (сучасне село Біла) для полегшення доставки сировини на лісозавод було розпочато будівництво вузькоколійки в напрямку Житомира, що простягалася двома гілками до хуторів Прилап і Перси на загальну довжину близько 14 кілометрів.

У 1917 році на станції Біла відбувається страйк на будівництві вузькоколійки. Серед організаторів страйку були Ірина Пирішко і Микита Секо-Бебес. Одразу після придушення страйку їх разом з іншими організаторами і учасниками було звільнено з роботи.

Період 1917-1921 років був дуже складним, оскільки постійні протистояння, військові виступи хвилями прокочувалися по території Полісся, а влада змінювалася ледь не щодня.

Після укладення Ризького мирного договору 4 лютого 1921 р. село увійшло до складу II Речі Посполитої і було включено до складу Поліського воєводств. Після адміністративної реформи 1922 року село було включено до складу Висоцької волості, Столінського повіту, Поліського воєводства.

За часів ІІ Речі Посполитої (до 1939) село лишалося важливим залізничним вузлом, центром лісопильної промисловості регіону. Цей статус зберігся за населеним пунктом і в радянські часи, коли село стало робітничим поселенням, місцем працевлаштування населення з навколишніх сіл.

До 1917 року входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році залізнична станція Біла входила до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році залізнична станція Біла разом із селом Біла та хутором Перса належали до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.

За часів ІІ Речі Посполитої (1918—1939) — важливий залізничний вузол, центр лісопильної промисловості регіону. Цей статус зберігся за населеним пунктом і в радянські часи, коли село стало робітничим поселенням, місцем працевлаштування населення з навколишніх сіл.

У 1947 році село Біле разом з хутором Біла підпорядковувалося Більській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

Село Біле було взяте на облік і підпорядковане Миляцькій сільській раді згідно з рішенням Виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 16 грудня 1986 року. Постанова опублікована у «Відомостях Верховної Ради України» 27 січня 1987 року.

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. У 1991—1992 роках забруднення ґрунтів становило 1,92 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,61 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 324 мбер, з якої: зовнішнього — 25 мбер, загальна від радіонуклідів — 299 мбер (з них Cs — 288 мбер).

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.

Населення

Станом на 1 січня 2020 року населення села становить 225 осіб.

Станом на 10 вересня 1921 року на залізничній станції Білій налічувалося 10 будинків та 62 мешканці, з них: 26 чоловіків та 36 жінок; 57 православних, юдеїв та 5 римо-католиків; 45 українців (русинів), 13 білорусів та 4 поляки.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 357 осіб, з яких 175 чоловіків та 182 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкали 302 жителі, з них 67 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 300 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська30299,34%російська10,33%білоруська10,33%Усього304100%

Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 45 30 75 18-39 51 42 93 40-59 28 27 55 60+ 19 37 56 Разом 143 136 279

Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 279 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 69 28 50 20 119 49 18 7 34 14 52 21

+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 279 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 120 21 80 14 200 34 40 6 65 11 105 18

+ Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік) Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері 223 22 103 - - 24 2 - - 4 18 - - 1

Політика

Органи влади Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.

Вибори Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560276. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 207 осіб.

Спорт У селі Біле є власна футбольна команда «ФК Сокіл» створена у 2015 році. Також її активна діяльність ведеться як на фейсбуці так і в інстагармі

Інфраструктура Селище має залізничну станцію під назвою «Мілячі». Утримує Більське лісництво Висоцького лісгоспу, нижній склад, декілька магазинів та малих підприємств.

Селище має свою офіційно затверджену групу в фейсбуці та інстаграмі.

Галерея Див. також Більський дендропарк Милячі (станція)

Примітки

Коментарі

Джерела

Книги

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

Література

Посилання

Офіційна сторінка в Інстаграм с. Біле Офіційна сторінка футбольної команди Сокіл с. Біле в Інстаграмі