Економіка Татарстану — 8-ма економіка серед суб'єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту (2017 р.). Обсяг валового регіонального продукту Татарстану в 2017 році склав 2 114,2 млрд рублів.

За даними Росстату на 2009 рік основна частка ВРП регіону становить видобуток корисних копалин (202,34 мільярдів рублів, 23 %), виробництва обробки (136,26 мільярдів рублів, 16 %). Частка Республіки Татарстан в загальноросійському виробництві становить (в %): поліетилен — 51,9; каучуки синтетичні — 41,9; шини — 33,6; автомобілі вантажні — 30,5 (КамАЗ); синтетичні миючі засоби — 12,1; нафта — 6,6; картон — 4,5. + Структура виробництва ВРП за видами економічної діяльності, % (2017 рік) Галузь Частка в сукупній виручці Галузь Частка в сукупній виручці Видобуток корисних копалин 21,5 Оптова та роздрібна торгівля 14,1 Виробництва обробки 18,5 Транспортування і зберігання 5,9 Забезпечення електричною енергією, газом і паром; кондиціонування повітря 2,1 Діяльність в галузі інформації та зв'язку 2,2 Водопостачання; водовідведення, організація збору та утилізації відходів, діяльність по ліквідації забруднень 0,7 Діяльність готелів та підприємств громадського харчування 0,9 Сільське господарство 7,4 Інші види діяльності 19,1 Будівництво 7,7

Валовий регіональний продукт Татарстан — один з провідних регіонів РФ за обсягом ВРП. За даними Росстату, валовий продукт республіки становив: Рік ВРП, млрд. рубВаловой региональный продукт по субъектам Российской Федерации в 1998—2009 Рік ВРП, млрд. руб 1998 65,727 2005 482,759 1999 108,354 2006 605,911 2000 186,154 2007 757,401 2001 213,740 2008 926,056 2002 250,596 2009 884,232 2003 305,086 2011 1275,531 2004 391,116 2013 1547,151 2014 1631,141 2015 1788,000 2016 1944,000 2017 2115,550

Динаміка ВРП 1998—2017 рр., мрд. руб.

Валовий регіональний продукт на душу населення, тис. рублів 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 128,22 161,04 201,17 245,63 234,20 264,56 344,09 376,91 403,94 424,98 463,81 501,40 543,86

Економічне зонування На території Республіки Татарстан виділяються 6 економічних зон: № Назва економічної зони Муніципальні освіти, що входять в економічну зону 1 Казанська агломерація і Столичний економічний регіон (економічна зона) Атнинський, Арський, Верхньоуслонський, Високогорський, Зеленодольський, Лаїшевський, Пестречинський райони, м. Казань 2 Передволжська економічна зона Апастовський, Буїнський, Дрожжанівський, Кайбицький, Камсько-Устьїнський, Тетюський райони 3 Передкамська економічна зона Балтасинський, Кукморський, Мамадиський, Рибно-Слободський, Сабинський, Тюлячинський райони 4 Закамская економічна зона Аксубаєський, Аексєєвський, Алькеєвський, Новошешминський, Нурлатський, Спаський, Чистопольський райони 5 Нижньо-Камська (Набережночелнинська) агломерація і економічна зона Агризький, Актаниський, Єлабузький, Заїнський, Мензелінський, Муслюмовський, Менделєєвський, Нижньокамський, Тукаєвський райони, м. Набережні Челни 6 Південно-Східна економічна зона Азнакаєський, Альметьєвський, Бавлинський, Бугульминський, Леніногорський, Сармановський, Черемшанський, Ютазинський райони На території Нижньо-Камської економічної зони діють особлива економічна зона Алабуга, а також Нижньокамський нафтохімічний і Набережночелнинський автомобілебудівний кластери.

Промисловість За підсумками 2017 р зростання промислового виробництва склало 101,8 % до рівня 2016 року, обсяг відвантаженої продукції досяг 2 254,2 млрд руб. У 2011 році 95,3 % від республіканського обсягу припадало на муніципальні утворення з переважно розвиненим промисловим виробництвом. Сальдований фінансовий результат великих і середніх підприємств Республіки Татарстан склав 93 285,4 млн руб: 1 242 підприємства отримали прибуток у розмірі 104 613,15 млн руб і 499 організацій є збитковими, з розміром збитку — 11 327,75 млн рубЭкономический барометр. 1 квартал 2011 года..

Сільське господарство Важливу роль в економіці Республіки Татарстан грає аграрний сектор. Республіка входить до трійки лідерів серед інших регіонів Росії за обсягом сільськогосподарської продукції. В цілому за період січень-червень 2011 року реалізовано худоби і птиці в живій вазі 144,1 тис.тонн, на суму 57,5 млрд рублів. Основний обсяг реалізації худоби та птиці в живій вазі припадає на муніципальні райони з переважно розвиненим сільським господарством — 68,8 %Основные тенденции социально-экономического развития муниципальных районов и городских округов Республики Татарстан в январе-июне 2011 года.

Загальна посівна площа сільськогосподарських угідь на 2016 рік 3019,1 тис. гектарів.

Розміри посівних площ (в га): № Культура 2016 1 зернові культури 1587,4 2 ярі зернові культури 1072,0 3 технічні культури 310,8 4 картопля 72,8 5 овочі 11,7 6 кормові культури 1036,4 Поголів'я великої рогатої худоби на 1 січня 2016 року налічувало 1 029,0 тис. голів, із них корів — 362,6 тис. голів, поголів'я свиней склало 465,0 тис. голів, овець та кіз — 356,5 тис. голів, птиці — 16 887,0 тис. голів.

Наявність худоби та птиці в сільськогосподарських організаціях (тис. голів): № 2010 2011 2012 2013 2016 2017 2018 1 Велика рогата худоба 749,0 721,5 722,1 712,0 1029,0 1034,7 1018,7 в тому числі корів 403,2 379,8 362,6 354,9 351,3 2 Свині 592,8 509,3 506,3 569,5 465,0 482,7 484,1 3 Вівці і кози 372,1 355,2 356,5 396,6 384,8 4 Птах всіх видів 9928,5 10783,3 11376,1 12381,9 16887,0 17400 н / д 5 Коні 18,4 16,2 14,8 14,4 н / д н / д н / д

Будівництво На кінець 2010 року житловий фонд Республіки Татарстан налічував 86,2 млн м2, в середньому на 1 жителя припадало 22,8 м2 житла. За 1 півріччя 2011 року було введено 1171,4 тис. м2 загальної житлової площі з об'ємом робіт на суму 64,8 млрд. рублів. Серед якої 10,9 тис. квартир загальною площею 686 тис. м2 і 3,8 тис. індивідуальних житлових будинків загальною площею 485,4 тис. м2. У II кварталі 2011 року вартість 1 м² на первинному ринку житла становила 33,5 тис. рублів, на вторинному ринку — 35,4 тис. рублів. 1 188,6 тис. м2 житлового фонду має знос 65 %, на частку Казані доводиться 35,1 %. Площа аварійного житла на кінець 2010 року склала 352,1 тис. м2.

Лідерами по введенню житла на душу населення по республіці є: Лаїшевський район (1,069 м2), Високогорський (0,794 м2), Тукаєвський (0,785 м2), Агризький (0,657 м2) райони. Аутсайдерами: Єлабузький (0,058 м2), Ютазинський (0,089 м2), райони та м. Набережні Челни (0,102 м2). Лідерами по введенню житла є м. Казань (487 тис. м2), Альметьєвський район (79 тис. м2), м. Набережні Челни (78 тис. м2).

У Казанській агломерації розпочато спорудження міст-супутників 155-тисячного наукового міста Іннополіс і 100-тисячного Салават Купере, а також планується створення міст-супутників 40-тисячного Смарт-сіті і 157-тисячного Зелений Дол.

Соціальна сфера Середня заробітна плата і чисельність працюючих на підприємствах і в організаціях, включаючи суб'єкти малого підприємництва за видами діяльності в січні 2013 року: № Сфера Середньомісячна заробітна плата одного працівника, рублів Середньооблікова чисельність працівників, тис. людин 1 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 11 365 67,5 2 Видобуток корисних копалин 35 814 33,2 3 Обробні виробництва 23 655 271,6 4 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 30 604 42,7 5 Будівництво 23 286 117,4 6 Оптова та роздрібна торгівля 24 906 158,4 7 Транспорт і зв'язок 24 713 98,5 8 Фінансова діяльність 28 942 36,3 9 Операції з нерухомим майном, оренда і надання послуг 24 160 133,4 10 Освіта 17 468 161,6 11 Охорона здоров'я та надання соціальних послуг 18 094 98,1 12 Надання інших комунальних, соціальних і персональних послуг 19 761 47,9 Рівень зареєстрованого безробіття по республіці на 21 липня 2015 року склав 0,88 %, на обліку в Центрах зайнятості населення рахується 16 680 осіб. Найбільший рівень безробіття в Тетюському (3,16 %), Сабинському (2,93 %), Чистопольському (2,66 %) районах та у м. Єлабуга (2,64 %). Найменший рівень в Пестречинському (0,29 %), Лаїшевському (0,34 %), Кукморському (0,52 %) районах.

Сумарна просрочена заборгованість на 1 липня 2011 року склала 64,2 млн рублів. Чисельність працівників, перед якими є заборгованість, склала 4 030 осіб. Сума заборгованості в розрахунку на одного працівника, перед яким є заборгованість, склала 15,9 тис. рублів.

Транспорт Столиця Татарстану — Казань знаходиться на відстані 797 км на схід від Москви. Дорога від Москви до Казані займає 12 годин поїздом, або 1 годину літаком.

Географічне положення Татарстану визначає його вузлове положення в транспортних зв'язках Уралу і Сибіру з європейською частиною Росії. У Татарстані представлені всі види транспорту. Однак недоліком дорожньої мережі республіки є її недостатня зв'язаність через особливості географічного положення: великі річки є серйозною перешкодою для організації наземного транспортного сполучення — є всього один Займищенський автомобільний міст (і окремий ж. -д. міст) через Волгу, два автомобільних переїзди через Каму (в тому числі поєднаний авто- і ж. -д. перехід у м. Набережні Челни) і один автомобільний міст через Вятку.

Автомобільні дороги представлені дорогами федерального значення М7 (Волга) «Москва — Казань — Уфа», М7 «Єлабуга — Іжевськ», Р239 «Казань — Оренбург» (з дублюючою ділянкою Шалі — Сорочі Гори), Р241 «Казань — Ульяновськ», А295 « Казань — Йошкар-Ола» і невеликими відрізками автодоріг М5 (Урал) «Москва — Самара — Челябінськ», А151 «Чебоксари — Ульяновськ».

З регіональних автодоріг найважливішими є 16А-0003 «Набережні Челни — Альметьєвськ», 16К-0396 «Казань — Арськ - Малмиж», 16К-0191 «Олексіївське — Високий Колок» (Казань — Самара).

Залізниці є в 22 районах, а також в міських округах Казань і Набережні Челни:

північна широтна лінія Москва — Зеленодольськ — Казань — Агриз — Єкатеринбург (від неї відходить лінія Агриз — Іжевськ, а також тупикові гілки Зеленодольськ — Йошкар-Ола, Зеленодольськ — Волзьк, Казань — аеропорт);

південна широтна лінія Москва — Ульяновськ — Нурлатськ — Бугульма — Уфа (тупикова гілка Уруссу — Жовтневий);

східна меридіаональна лінія Агриз — Набережні Челни — Бугульма (тупикові гілки до Нижньокамська, до Альметьєвськ — Нижньо Мактаме, до ОЕЗ «Алабуга»);

західна меридіональна лінія Зеленодольськ — Ульяновськ.

Водний транспорт доступний в 18 районах і обох міських округах. Судноплавство здійснюється за чотирма основними річках: Волга, Кама, В'ятка і Біла. До переліку судноплавних шляхів включені також гирлові ділянки річок Свіяга і Шешма.

Повітряний транспорт в республіці Татарстан представлений завдяки трьом аеропортам з регулярними рейсами: це міжнародні аеропорти федерального значення «Казань» і «Бегішево» (Нижньокамськ / Набережні Челни), а також регіональний аеропорт Бугульма.

Метрополітен в Казані відкритий в серпні 2005 року, має одну лінію довжиною 15,8 км і 10 станцій.

Татарстан — найбільший у Східній Європі центр трубопровідного транспорту. Основні нафто- і газопроводи виходять від Альметьєвсько-Бугульмінського промислового вузла в сусідні регіони. По нафтопроводу «Дружба» татарстанська нафта транспортується до Європи.

Фінанси На квітень 2012 року в Татарстані було зареєстровано 22 банки. Найбільшим банком за обсягом активів є Ак Барс, друге місце займав Татфондбанк (в березні 2017 року ліцензія у банку була відкликана).

Корисні копалини

Нафта Основним ресурсом надр республіки є нафта. З початком освоєння в середині XX століття потужних нафтових родовищ на південному сході Татарську АРСР було названо «Другим Баку» і родовища стали найбільшими в СРСР до освоєння західно-сибірських родовищ в кінці 1970-х рр. Республіка має 894 млн тонн добувної нафти; розмір прогнозованих запасів складає 1 753,8 млн т. Видобутком нафти займаються 177 організацій, найбільшими промисловими підприємствами республіки є: ПАТ «Татнафта», «Татанафтохімінвест-холдинг», «Казань-оргсинтез»Разработка и анализ геоинформационного пакета на нефтяной бассейн..