Юрій Ігнатко (, *, Михайлівці, Земплін, Австрійська імперія — †, Лученець, регіон Банська Бистриця, Австро-Угорщина)Поп І., с.251. — викладач і новинар русинофільського і москвофільського спрямувань, мово- та літературознавець.
Життєпис Вищу освіту отримав на філософському факультеті у Будапешті, по закінченню якого працював як гімназійний професор там же у столиціПоп И., сс. 185–186., викладаючи латинську, грецьку та російську мови. У 1866–1867 роках професор при гімназії в Ужгороді, в 1867–1868 — знов у Будапешті, в 1868–1876 — у Левочі, в 1876–1885 — у Лученці посмертноБабота Л., с. 152..
Підтримував і пропагував погляди панславізму, через це був змушений постійно змінювати місця роботиPaul Robert Magocsi, с. 176.. Активно виступав у пресі: «Слово» (Львів), «Вѣстникъ для русиновъ Австрійской державы» (Відень), «Pesťbudinské vedomosti» (Будапешт). Був членом товариства св. Василя Великого і Матиці словацької, співзасновник літературного тижневика Свѣтъ (1867).
Наукова праця Написав статті про слов'янські мови, про польське і російське письменство , що публікував переважно у фаховому часописі «Országos tanáregyleti közlöny» (1867–1868, 1874–1875). Статті з літератури також публікував у будапештських часописах «Fővárosi Lapok» (1869) і «Pesti Napló» (1870). Писав про вплив хрестових походів на культурний розвиток Європи, про взаємозв'язки індоєвропейських мов. 1875 року опублікував праці грецької поезії, а 1877-го — першу в Угорщині граматику циганської мови «Cigány nyelvtan».
Примітки
Джерела Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. . Любиця Бабота: Ігнатков ЮрІй, Ігнатов. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. . Іван Поп: Ігнатков Юрій. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. С. 251. Иван Поп: Игнатков Юрий. //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. Сс. 185–186.