Мечеть Арап (, буквально арабська мечеть) — мечеть у кварталі Каракей Стамбулу, Туреччина. Перебудована з римо-католицької церкви, спорудженої в 1325 році монахами Ордену домініканців, біля або над ранішою каплицею, присвяченою Святому Павлу () у 1233 роціMüller-Wiener (1977), p. 79. Хоча вигляд будівлі був змінений за османської доби, вона залишається єдиним прикладом середньовічної готичної архітектури Стамбулу. Церква була перетворена в мечеть османами між 1475 і 1478 роками, за часів правління султана Мехмеда II, і стала називатися Галатська мечеть. Згодом султан Баязид II подарував її арабським біженцям-мусусльманам з Аль-Андалусу, що втекли від іспанської інквізиції в 1492 році і оселилися в Стамбульському кварталі Галата. Відтоді мечеть отримала свою поточну назву.

Історія

Візантійська доба У VI столітті тут була побудована візантійська церква, можливо, присвячена Святій Ірині. З тієї будівлі сьогодні збереглася лише частина стіни.

Є версія, що мечеть була побудована на цьому місці під час Другої арабської облоги Константинополя в 717—18 омеядами на чолі з принцом Маслама ібн Абд аль-Малік. Османські літописці також плутали другу арабську облогу з першою арабською облогою, яка відбулась раніше, і вказали будівництво мечеті приблизно в 686 роціCanard (1926), p. 99Hasluck (1929), pp 718—720Mordtmann (1986), p. 533.

У 1233 році, під час заснування після четвертого хрестового походу Латинської імперії Константинополя (1204—1261), цю церкву було замінено на невелику каплицю, присвячену святому Павлу (Сан-Паоло)This date comes from a tombstone found in San Domenico (the only one anterior to 1325), and almost certainly brought here from the Chapel of San Paolo. Janin (1953), p. 599.

У 1299 році домініканський чернець Гійом Бернар де Северак купив будинок біля церкви, де заснував монастир з 12 монахамиThis was the lowest number of friars necessary to establish a regular monastery of the Order. Janin (1953), p. 599. У 1307 році візантійський імператор Андронік II Палеолог розмістив домініканців Константинополя в генуезькому передмісті Пера.

Нова, значно більша церква була побудована біля каплиці Сан-Паоло в 1325 році або над неюThis date comes from several contemporary documents and from dates inscribed on tombstones. Müller-Wiener (1977), p. 79. Після цього церква була офіційно присвячена святому Домініку,Eyice (1955), p. 102 але місцеві жителі продовжували використовувати давню конфесіюJanin (1953), p. 599. У 1407 році папа Григорій XII, щоб забезпечити утримання церкви, дав індульгенції для відвідувачів монастиря Сан-ПаолоJanin (1953), p. 600.

Османська доба

Після падіння Константинополя, згідно з капітуляціями Османської імперії та Республіки Генуя, церква, яка до того часу була відома турками під назвою Меса Доменіко, залишалася в генуезьких рукахThe Sultan required only the delivery of the bells. Mamboury (1953), p. 319, але між 1475 і 1478 роками вона була перетворена, з незначними змінами, в мечеть османським султаном Мехмедом II і стала відома як Галата Джамії («Мечеть Галата») або Камі-і Кебір («Велика мечеть»). Монахи були переведені у монастир Святих Петра і Павла в Галаті у 1476 році, тоді як увесь вівтарний одяг уже був доставлений до Генуї, а архіви — до Кафи.

Наприкінці століття султан Баязид II подарував будівлю тим мусульманам Іспанії (Андалусія), які втекли від іспанської інквізиції та переселилися до Стамбула; звідси теперішня назва Арап Камії (Арабська мечеть). Султан Мехмет III відремонтував будівлю, а наприкінці XVII століття будинки навколо мечеті були зруйновані, щоб уникнути шумуMüller-Wiener (1977), p. 80.

Після Великого пожежі у Галаті 1731 року, у 1734/35 рр. мати Махмуда I, Саліха СултанShe also built the nearby Azapkapısı Fountain. Gülersoy (1976), p. 267 відремонтувала будівлю, змінивши вікна та портал з готичного на османський стиль. Після чергової пожежі 1808 року, в середині ХІХ століття, дочка Махмуда II, Аділе Султан, знову відремонтувала мечеть і в 1868 році збудувала у дворі шадірван (фонтан для ритуальних вмивань перед молитвою).

У період з 1913 по 1919 рік Гірідлі Хасан Бей знову значно відновив споруду. Під час заміни дерев'яної підлоги було виявлено кілька надгробків генуезців, датованих І половиною XIV та серединою XV століття. Їх відвезли до Стамбульського археологічного музеюMamboury (1953), p. 320.

На початку 2010-х років мечеть зазнала масштабної реставрації, яка була закінчена у 2013 році. Неточний напис про те, що мечеть була заснована в 715 році нашої ери, також був встановлений перед мечеттю як частина реставрації.

Опис Зведена у відповідності до моделі італійських церков Жебручого ордену цього періоду, церква мала тринефну прямокутну основу, з квадратною східною частиною і квадратним святилищем, зверху — ребристе хрестоподібне склепіння.

Портал у готичному стилі, ланцетні вікна та видатна дзвіниця (яка була перетворена на мінарет додаванням конічного даху) відрізняли будівлю від візантійських церков у місті. З іншого боку, техніка, яка застосовувалася для цегляної кладки, була місцевою, і чергувала невеликі частини цегли та ашлара.

Неф, можливо, був порушений низкою каплиць, кожна з яких належала дворянській генуезькій родині. Одна з них була присвячена Богородиці, а інша — Святому Миколаю. В цілому, будівля нагадувала церкви К'єрі та Фінале-Лігуре в ІталіїMamboury (1953), p. 319.

Плоский дерев'яний дах і досить гарні дерев'яні галереї датуються реставрацією в 1913—1919 роках. З цієї причини було знайдено багато генуезьких надгробків. Під час тих же реставрацій залишки картин були також виявлені біля Міхраба, але знову були закриті.

У проїзді під дзвіницею все ще видно молдинги, а також фрагменти каміння з підшипниками, які колись були розміщені уздовж стіни. На північній стороні будівлі є великий і привабливий двір.

Сьогодні мечеть Арап — найбільша мечеть з боку Галати Золотого Рогу. Це одна з найцікавіших мечетей міста завдяки своєму ранньому італійському готичному архітектурному стилю та церковній дзвіниці, яка практично залишилась незмінною навіть після перетворення в мінарет.

Примітки

Джерела