Замкова вежа — найвища вежа Кенігсберзького замку, дзвіниця Замкової церкви (Кенігсберг). Зруйнована під час Другої світової війни, руїни були підірвані в повоєнний час.
Історія Вежа була побудована в 1260 році спочатку як бергфрід (нежитлова оборонна вежа-цитадель) Кенігсберзького замку. Згодом неодноразово перебудовувалася і змінювала своє призначення.
У 1387 році вежа була добудована і почала використовуватися дзвіницею. В її нижній частині були передбачені вікна, вище розташовувалися «поверхи для дзвонів», на самій верхівці — кілька оборонних поверхів. Крім функцій власне дзвіниці, вежа також виконувала спостережну функцію (як оглядовий майданчик, де знаходився спостерігач, котрий проживав на нижніх поверхах).
У 1551 році на вежі були розміщені чотиристоронні годинники. У 1584 році споруда була надбудована, навершя стало ступінчастим. У тому ж році була закладена Замкова церква, будівництво тривало до 1597 року. Після надбудови до висоти 81 м в 1600 році, дзвіниця стала найвищою будівлею міста і зберігала цей статус аж до початку XVIII століття.
У 1686 році на вежі був розміщений флюгер з ініціалами курфюрста Бранденбургу Фрідріха-Вільгельма I. У королівські часи ініціали на флюгері не змінювалися. У 1688 році навершя вежі було завершено восьмигранною вишкою, увінчаною куполом у стилі бароко.
У період з 1864 по 1866 рік вежа була перебудована в готичному стилі. Знову був встановлений флюгер (1686). Автором проекту виступив прусський архітектор Фрідріх Август Штюлер. У 1877 році вежа отримала нове облицювання.
Замок і дзвіниця сильно постраждали внаслідок авіабомбардування британською авіацією в 1944 році й при штурмі Кенігсберга Червоною армією в 1945 році. Руїни вежі були підірвані вже в повоєнний час, 1955 року, й остаточно розібрані в 1967 році, за рішенням першого секретаря обкому КПРС Миколи Коновалова.
Хорал Починаючи з XIX століття, в Кенігсберзі підтримувалася німецька традиція «Turmblasen»: щодня з вежі звучав хорал, який виконувався на духових інструментах. З 1628 року із дзвіниці замку хорал повинен був звучати щоденно двічі: о 4 годині ранку та о 8 годині вечора. Через рік був доданий ще один хорал, о 4 годині вечора. Вежа також служила для оповіщення містян про пожежі та важливі візити.
З 1840 року хорал виконувався двічі на день: об 11 ранку й о 9 вечора. Вранці виконувалася мелодія Вульпіуса «Христос є моє життя» (), ввечері — «Спокій всім лісам і полям» () Генріха Ізаака. Чотири музиканти капели щодня долали 240 сходинок, щоб піднятися на вежу. Традиція зберігалася й за часів російської присутності в місті під час Семирічної війни. У 1935 році в рамках гляйхшальтунга посади міських музикантів були скорочені, і їхнє місце зайняли молоді музиканти з Гітлер'югенду. Традиція залишалася незмінною і перервалася лише після британських бомбардувань 1944 року.
Проекти відновлення Згідно з проектом «Серце міста (Калінінград)» від 2015 року, Королівський замок з вежею підлягає повному або частковому відновленню. Навесні 2015 року на місці замку почалися археологічні розкопки.
Фотогалерея
Див. також Замок Кенігсберг Замкова церква (Кенігсберг) Зал московитів Нижній став (Калінінград)
Література Владимир Кулаков: История Замка Кёнигсберг, Издательство «Живём», Калининград 2008 Адольф Бёттихер: Памятники в Прушкуве. Памятники в Кенигсберге, Кёнигсберг 1897. Бернард Йениз: 750 лет Калининград / Кенигсберг, Марбург 2008. Бальдур Кёстер: Кенигсберг: Немецкая архитектура, Гузум 2000. Дмитрий Навалихин: К вопросу реконструкции центра города Калининграда, Москва 1958. Маркуш Подел: Архитектура Калининграда, Марбург 2012.
Примітки
Посилання Сайт проекту «Серце міста» Опис замку в рамках проекту Клопс. Ru «Осколки Кенігсберга»