Японо-чорногорські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Японією та Чорногорією. Встановлені офіційно 24 липня 2006 року, після визнання Японією незалежності Чорногорії 16 червня того ж рокуJapanese Ministry of Foreign Affairs (MOFA), Japan-Montenegro Relations ; retrieved 2011-05-11. Офіційне представництво Міністерства закордонних справ Чорногорії, що відповідає за розвиток відносин із Японією, знаходиться в Японії, а інтереси Японії в Чорногорії представляються посольством Японії в Сербії (Белград) .
Історія У 1904 році, коли почалася російсько-японська війна, Чорногорія виступила на боці Росії й офіційно оголосила війну Японії, хоча в Росії не були переправлені значні сили чорногорців, за винятком рідкісних добровольців. Із чорногорців-учасників тієї війни виділяються Олександр Саїчич, Анто Гвозденович і Філіп Пламенац, учасники боїв у МаньчжуріїMontenegrina, digitalna biblioteka crnogorske kulture (Montegreina, digital library of Montenegrin culture), Istorija: Đuro Batrićević , citing Batrićević, Đuro. (1996). Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Montegegrans in the Russo-Japanese War); retrieved 2011-05-12; compare Dr Anto Gvozdenović: general u tri vojske. Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Dr. Anto Gvozdenovic: General in Three Armies; Montegegrans in the Russo-Japanese War). У 1905 році був підписаний мир, однак через помилки Чорногорія не опинилася в числі країн, зазначених у мирному договорі, що уклали мир, тому формально Японія залишилася в стані війни з Чорногорією протягом 100 наступних років.
Японія не визнавала маріонеткове пронімецьке Королівство Чорногорія, яке існувало в 1941—1944, тому не могла укласти формально з чорногорцями мир.
До 1991 існували дипломатичні відносини між Японією і СФРЮ.
Лише у 2006 після визнання незалежності Чорногорії Японія підписала мирний договір"Montenegro, Japan to declare truce, " United Press International (US). 16 June 2006; "Montenegro, Japan End 100 Years' War, " History News Network (US). citing World Peace Herald, 16 June 2006; retrieved 2011-05-11 і поклала край війні, яка формально тривала 101 рік через дрібну дипломатичну помилку. У наші дні основним пріоритетом зовнішньої політики Японії на Балканах є досягнення миру й взаєморозуміння з країнами Західних БалканMOFA, "Recognition of Montenegro and Visit to Montenegro by Prof. Akiko Yamanaka, Vice-Minister for Foreign Affairs, " 16 June 2006; retrieved 2011-05-11.
У списку торговельних партнерів Японії в Європі Чорногорія займає 12-те місце (лідирує Європейський союз) . У 2009 році обсяг торгівлі між країнами склав 165 млн йєн (обсяг експорту Японії склав 163 млн, обсяг експорту Чорногорії — 2 млн йєн). Із 2001 року в Которі діє філія компанії Daido Metal Company Ltd.. Обсяг інвестицій Японії становить 506 млн євро, а коштів, що виділяються на технічну співпрацю — 599 млн євро.
Скандали За даними перепису населення 2009 року, в Чорногорії проживало 11 етнічних японців. У 2016 році в Чорногорії вибухнув скандал після того, як з країни були депортовані 58 іноземців, пов'язаних із діяльністю псевдорелігійної організації Аум Сінрікьо, причетної до заринової атаки в Токіо в 1995 році. Поліція Чорногорії заявила, що про підозрілу діяльність іноземців із релігійного угруповання їм повідомили спецслужби ЯпоніїMontenegro expels 58 foreigners linked to the Japanese doomsday cult behind deadly nerve gas assault .
Примітки
Література Batrićević, Đuro. (1996). Crnogorci u rusko-japanskom ratu. Cetinje: Obod. OCLC 040389738 Batrićević, Đuro. (1994). Dr Anto Gvozdenović: general u tri vojske. Crnogorci u rusko-japanskom ratu. Cetinje: Obod. ; OCLC 164797877
Посилання Japan-Montenegro Relations , сайт Міністерства закордонних справ Японії Tighter bonds with the Japanese