Яків Петрович Рябов (, село Шишкеєво Рузаєвського району, тепер Мордовії, Російська Федерація — , місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, дипломат, 1-й секретар Свердловського обкому КПРС, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР (1963—1975), член Президії Верховної Ради Російської РФСР (1967—1971). Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Доктор політичних наук, професор. Академік Російської інженерної академії.

Життєпис Народився в багатодітній селянській родині. У 1930 році сім'я переїхала до Свердловська на будівництво Уралмашзаводу. З травня 1942 року, після закінчення сьомого класу, працював у колгоспі.

У жовтні 1942 — вересні 1944 року — токар-карусельник заводу № 9 міста Свердловська.

У вересні 1944 — червні 1946 року — учень Свердловського машинобудівного технікуму.

У червні 1946 — листопаді 1958 року — технік-конструктор, інженер, старший інженер-конструктор, керівник конструкторської групи, начальник відділу спеціального конструкторського бюро, заступник начальника цеху, начальник цеху Свердловського турбомоторного заводу № 76.

У 1952 році закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту імені Кірова.

Член КПРС з 1954 року.

У листопаді 1958 — жовтні 1960 року — секретар партійного комітету Свердловського турбомоторного заводу.

У жовтні 1960 — січні 1963 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПРС міста Свердловська.

У січні 1963 — лютому 1966 року — 1-й секретар Свердловського міського комітету КПРС.

У лютому 1966 — 6 січня 1971 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

6 січня 1971 — 2 листопада 1976 року — 1-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС. На зустрічі з Л.І Брежнєвим з приводу призначення нового І секретаря Свердловського обкому КПРС виступив проти кандидатури другого секретаря обкому партії Є.О.Коровіна, запропонував кандидатуру другого секретаря ЦК КП Грузії Г. Колбіна, який був попередником Коровіна і наступником самого Рябова на посаді другого секретаря Свердловського обкому КПРС. Після заперечень Л.І.Брежнєва несподівано вніс кандидатуру Б.М Єльцина, секретаря обкому партії з промисловості, на що Л.І.Брежнєв погодився. Згодом Рябов про це шкодував, але він цією пропозицією відкрив дорогу Б.М.Єльцину до великої політики.

26 жовтня 1976 — 17 квітня 1979 року — секретар ЦК КПРС, куратор військово-промислового комплексу. Не лагодив зі своїм попередником, міністром оборони СРСР Д. Устиновим. Під час відрядження до м. Нижній Тагіл на зустрічі з місцевим партактивом заявив про погане здоров'я Л.І.Брежнєва, незабаром був звільнений з посади секретаря ЦК КПРС (посада секретаря ЦК з ВПК була вакантною до червня 1983 року, коли її зайняв Г. Романов).

У квітні 1979 — травні 1983 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету СРСР.

27 травня 1983 — 27 вересня 1984 року — голова Державного комітету СРСР із зовнішніх економічних зв'язків.

27 вересня 1984 — 19 червня 1986 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

19 червня 1986 — 23 травня 1990 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Французькій Республіці.

З травня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

У лютому 1992—2001 роках — президент Асоціації сприяння розвитку Уральського регіону. З 1992 року — співголова Міжнародного Демидівського фонду. У 2000—2001 роках очолював Партію пенсіонерів Росії. З 2001 року — почесний президент Уральського земляцтва. Почесний член Російської академії ракетних і артилерійських наук. Академік Російської інженерної академії.

Помер у Москві 17 квітня 2018 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання три ордени Леніна (25.08.1971, 3.03.1976, 23.03.1978) орден Жовтневої Революції (23.03.1988) два ордени Трудового Червоного Прапора (8.08.1966, 12.04.1983) орден «Знак Пошани» (20.09.1962) медалі Почесна грамота Кабінету Міністрів Російської Федерації (21.03.1998) Почесний громадянин Свердловської області (13.03.2008) Відзнака «За заслуги перед Свердловською областю» II ступеня (14.03.2018) Надзвичайний і Повноважний Посол

Примітки

Джерела Рябов Яков Петрович Сушков А., Разинков С. Руководители Свердловской области: первые секретари обкома ВКП(б)—КПСС и председатели облисполкома. 1934—1991: биографический справочник. Екатеринбург: Банк культурной информации, 2003. С. 64—69