Дмитро́ Микола́йович Ле́кгер ( , Красноуфімськ — , Львів) — український скрипаль і музичний педагог, професор Львівської консерваторії. Один із корифеїв львівської скрипкової школи.
Життєпис Дмитро Миколайович Лекгер народився Дмитро Лекгер — корифей львівської скрипкової школи // Праці наукознавчої комісії. — НТШ, 1996. — с. 360 в місті КрасноуфімськУчені вузів Української РСР / В. М Попов та ін. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — с. 255 (Росія). За походженням німець, хоча за паспортом значився росіянином.
Після смерті батька його родина переїхала до Полтави, де Дмитро навчався одночасно в реальному та музичному училищах. Його вчителем по класу скрипки був відомий педагог Яков Гегнер, учень знаменитого Леопольда Ауера. Згодом родина переїхала до Москви, де Дмитро бере уроки скрипки у професора Михайла Преса, учня відомого педагога Івана Гржималі.
1913 року через хворобу легенів Дмитра родина переїхала на південь і юний скрипаль успішно складає вступні іспити в Одеську консерваторію (курс чеського скрипаля професора Франтішека Ступки). Під час навчання він виступав як соліст, грав у симфонічному оркестрі.
1917 року після закінчення Одеської консерваторії працює солістом та концертмейстером Ялтинського симфонічного оркестру.
1918 року — працює в Батумі. 1920 року переїхав до Владикавказу, де викладає в так званій «Народній консерваторії», одночасно викладає в музичному училищі в Кутаїсі, виступає з концертами, гастролює.
1927—1944 — працює в Єреванській консерваторії. Звання професора йому присвоєно 1934 року.
1948—1973 — викладав у Львівській консерваторії: завідувач кафедрою струнних, духових і народних інструментів.
Вів спеціальний клас скрипки. Розробляв методи викладання гри на скрипці.
Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» та ін.
Пішов з життя року у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.
Учні Серед його учнів: Богдан Каськів, Артур Микитка, Сурен Кочарян, Рубен Степанян, Григорій Богданян, Карен Костанян, Сергій Євдокимов, Зоя Петросян, Ірина Мартиросян, Георгій Павлій, Олександра Деркач, Діна Москвіт-Савко, Любов Чайковська, Ореста Ванькович-Когут, Людмила Мізюк, Наталія Пославська, Лілія Онищенко, Тетяна Шуп'яна та ін.
Праці «Методичні етюди для скрипки», К., 1954.
Примітки
Джерела
Учені вузів Української РСР / В. М Попов та ін. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — с. 255 Школа Д. М. Лекгера // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2004. Вип. VI. — С. 25-27 Маэстро на байке — пунктуальность армянского немца Лекгера превратилась в легенду Дмитрий Николаевич Лекгер: жизнь и деятельность музыканта / Армен Будагян. — Ереван: Крунк тпагратун, 2012 Wieniawski — Caprice «la cadenza» Й. С. Бах — Прелюд Мі-мажор Посилання