Вербаї́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Боратинської сільської територіальної громади. Населення становить 258 осіб.
Історія Перша писемна згадка про село датується 1451 роком. В грудні 1451 р. великий князь литовський Свидригайло надав Петру Ланевичу Кірдеєвичу Мильському в Луцькому повіті села Киселин, Твердині та ще ряд сіл і дворищ, серед яких, «у Полганови две дворища служебных а церков и з дворищем церковным, и з ставом, и з мытом, … а село Вербяєв в Луцком повете».
В люстраціях Луцького замку 1545 та 1552 років згадується городня (частина оборонної стіни замку) Вербаївська та Кисилинська. Тоді село належало Петру Кардейовичу. Наступними власниками Вербаєва були Іван-Кирдей Мильський, Криштоф Броніш а пізніше воно належало Луцькому Домініканському монастирю. В давнину між Вербаєвом та селом Чекно існувала переправа через річку Стир, що була складовою приміської інфраструктури Лучеська Великого. Сільські хати розташовувались понад дорогою на Стирових кручах.
До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось до Промінської сільської ради Луцького району Волинської області.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», село увійшло у склад Боратинської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Луцького району, село увійшло до складу новоутвореного Луцького району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 108 чоловіків та 125 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 258 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,22 % російська 0,78 %
Пам'ятки археології На території села відомі наступні пам'ятки археології: Поблизу села, на лівому березі р. Стиру — стоянка мезолітичного часу. Відкрито у 1979 р. розвідкою І. Кордунова та В. Кравчука. На східній околиці села — давньоруське селище. Відкрите розвідкою М. Кучинка та Г. Охріменка. За 0,5 км на північний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Стир висотою до 15 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га
Примітки
Література Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 245—248.
Посилання Погода в селі Вербаїв