Острови Тробріана (, офіційно Острови Кірівіна - Kiriwina Islands) - архіпелаг у Соломоновому морі в південно-західній частині Тихого океану, що належить державі Папуа Нова Гвінея. Адміністративно входять до складу провінції Мілн-Бей.
Більшість населення архіпелагу проживає на острові Кірівіна, де також розташований адміністративний центр островів - Лосуя.
Географія Архіпелаг розташований у південній частині Соломонового моря, що є частиною Тихого океану, на відстані приблизно 384 км по морю від столиці держави Порт-Морсбі, приблизно за 65 км на північний схід від островів Д'Антркасто і за 132 км на захід від острова Вудларк. Приблизно за 145 км на південь розташована крайня південна точка острова Нова Гвінея.
З геологічної точки зору архіпелаг є групою з 28 коралових островів і атолів, більшість з яких оточені кораловими рифами. Основними островами архіпелагу є Кірівіна, Каілеуна, Вакута та Кітава.
Найбільший острів - Кірівіна (головний острів архіпелагу), витягнутий у довжину майже на 40 км, але при цьому завширшки лише від 3,2 до 12,8 км. Найпівнічнішим островом групи є острів Кадан, найзахіднішим - Сімліндон, найпівденнішим - Каілеуна, найсхіднішим - Кітава. Загальна площа суші - близько 440 км².
За винятком острова Кірівіна, на узбережжі якого є ділянки з прямовисними скелями до 90 м, острови архіпелагу відносно низинні, з плоскою поверхнею, яка в багатьох місцях заболочена. Гідрографічна мережа розвинена слабо: річок та озер немає. Узбережжя багатьох островів заболочене.
Клімат на островах тропічний і вологий. Протягом року зберігається тепла та волога погода з частими опадами. Щомісяця випадає від 25 до 38 см опадів. Іноді трапляються посухи.
Місцева екосистема відзначається значним біологічним різноманіттям. Острови переважно вкриті тропічними дощовими лісами та належать до екорегіону тропічних лісів Тробріандських островів. У лісах мешкає 38 видів ссавців, більшість з яких - кажани. Чотири види є ендеміками архіпелагу.
Серед рослин поширені ямс, банани, пандануси, кокосові пальми, сагові пальми, цукрова тростина, бетель. Частину рослин було завезено на архіпелаг європейцями, зокрема папая, таро, ананаси та манго.
Історія Першим європейцем, який відвідав острови, став французький капітан Жозеф Брюні Д'Антркасто, який зупинявся тут під час плавання на кораблі Espérance у 1793 році. Він дав островам назву на честь свого першого лейтенанта - Дені де Тробріана.
У XIX столітті острови почали частіше відвідувати європейці. У 1840-х роках сюди заходили американські китобійні судна. У 1860-х роках частими гостями стали торговці людьми з Квінсленду, які викрадали остров'ян. У 1890-х роках на острови почали заходити торгові судна Німеччини. Припливаючи з Нової Британії, вони скуповували тут ямс, різьблені дерев'яні вироби, раковини та носи каное.
У 1888 році відбулася формальна анексія островів Тробріана Британською імперією. Вони стали частиною Британської Нової Гвінеї, а з 1904 року - Території Папуа під керуванням Австралії.
У 1894 році на островах було засновано заморську місію Методистської церкви. У 1905 році на острови прибув доктор Райнер Белламі - перший представник австралійської державної адміністрації.
У 1915-1918 роках на островах працював антрополог Броніслав Малиновський, який створив відомий опис культурного життя та побуту тробріанців.
У 1930 році на островах було засновано католицьку місію.
Під час Другої світової війни усі європейські резиденти були евакуйовані. Австралійські та американські війська організували госпіталь та дві злітно-посадкові смуги на острові Кірівіна. Бойові дії на островах не відбувалися.
З 1975 року острови Тробріана є частиною незалежної держави Папуа Нова Гвінея.
Населення На початку XX століття на островах проживало приблизно 8 тисяч жителів, але до кінця століття їхня кількість зросла приблизно до 20 тисяч. За сучасними оцінками населення архіпелагу становить близько 60 тисяч осіб.
Більшість жителів проживає в невеликих селах на островах архіпелагу. Корінними жителями є тробріанці. Їхня мова - кілівіла - належить до австронезійських мов і близька до мов сусідніх островів Вудларк та Маршалл-Беннетт.
Економіка Основу місцевої економіки становлять сільське господарство та рибальство. Важливу роль у традиційному житті остров'ян відіграє система обміну кула, що поєднує громади різних островів архіпелагу.
Культура Острови Тробріана з багатою культурою та складною соціальною структурою привертали увагу багатьох антропологів і стали одним із класичних об'єктів дослідження в антропології.
Серед дослідників найбільш відомим є польський учений Броніслав Малиновський. Малиновський дослідив соціальні відносини на островах, зокрема описав так зване "коло кула" - систему церемоніального обміну, під час якої між 18 поселеннями циркулюють два типи цінних предметів: намиста та браслети.
Традиційне суспільство островів поділене на чотири матрилінійні клани, кожен з яких складається з 30-50 підкланів. Належність до підклану визначається за спільним предком, який, згідно з місцевими віруваннями, з'явився із землі.
Див. також Кірівіна Кула (обмін) Броніслав Малиновський
Посилання