Дністро́вський райо́н (Дністро́вщина) — район у Чернівецькій області України з адміністративним центром в селищі міського типу Кельменці. Площа — 2131,9 км² (26,1 % від площі області), населення — 152,2 тис. осіб (2022).
Утворений 17 липня 2020 року, відповідно до ухваленої Верховною Радою України постанови № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів».
До складу району увійшли Вашковецька сільська, Кельменецька селищна, Клішковецька сільська, Лівинецька сільська, Мамалигівська сільська, Недобоївська сільська, Новодністровська міська, Рукшинська сільська, Сокирянська міська та Хотинська міська територіальні громади Чернівецької області.
Адміністративний устрій У складі району території 10 територіальних громад, з яких 3 міських, 1 селищні і 6 сільські, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Міські:
Новодністровська міська Сокирянська міська Хотинська міська територіальні громади
Селищні:
Кельменецька селищна територіальна громада
Сільські:
Вашковецька сільська Клішковецька сільська Лівинецька сільська Мамалигівська сільська Недобоївська сільська Рукшинська сільська територіальні громади
Природно-заповідний фонд
Національний природний парк «Хотинський» Національний природний парк «Хотинський» — природоохоронна територія в Україні, в межах Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів Чернівецької області. Головна частина території парку, площею 3784,1 га, практично вся представлена ландшафтами крутосхилів каньйонної долини Дністра та його правих приток з листяними лісами та лучно-степовими асоціаціями на скельних відслоненнях і розсипах. До складу парку увійшла низка об'єктів природно-заповідного фонду (повністю або частково), зокрема ландшафтні заказники місцевого значення «Поливанів яр», «Молодівський яр», «Шебутинський яр», «Галицька стінка», «Бабинська стінка», «Гриняцька стінка»; іхтіологічні заказники «Бернівський острів», «Дарабанське плесо», «Орестівський», «Непоротівський», «Куютинський»; геологічні пам'ятки природи місцевого значення «Стратотип Дзвенигородської світи силуру», «Стратотип пригородської світи силуру». На стрімких схилах каньйону в місцях відслонення гіпсів та вапняків досліджено понад 30 невеликих печер. В околицях с. Гринячка розташований один із найвищих (30 м) водоспадів Буковини, що бере початок з потужного карстового джерела. До території парку входить теж частина водного плеса Дністерського водосховища площею 5662 га в межах адміністративної межі Чернівецької області.
Бабинська стінка Ба́бинська стінка — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Кельменецького району Чернівецької області, на північ від села Бабин, більша частина на території національного природного парку «Хотинський». Площа 1405 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 16 січня 1991 року № 22 та рішенням 17-ї сесії обласної ради ХХІІІ скликання від 20 грудня 2001 року № 171-17/01. Статус надано з метою збереження мальовничого природного комплексу, розташованого на залісненому правому схилі Дністровського каньйону. Особливо цінними є геологічні розрізи з карстовими утвореннями, а також степова рослинність у верхній частині схилу. Бабинська стінка — ландшафтний заказник місцевого значення, розміщується на правому схилі Дністровського каньйону між селами Вороновиця та Комарів Кельменецького району. Являє собою цінні геологічні розрізи з мальовничими ландшафтами, корінною та степовою рослинністю. Тут за мільйони років утворилися своєрідні природні комплекси великих обривів і пологих схилів. Дивлячись на дивовижні геологічні розрізи Дністровського каньйону, можна наочно прослідкувати геологічну історію — знизу догори виходять на поверхню нашарування епох. Тут наявні як глауконіто-кварцові шари так і піщані, а також аргіліти та вапняно-доломіто-мергелеві відклади силуру — відповідно Кембрійський, Силурійський та Сарматський геологічні періоди, які сягають глибини історії планети на 500 мільйонів років. А в місці пересікання з Товтровою грядою створює живописне поєднання природно-територіальних комплексів, різких обривів та уступів.
Бабинський карст Ба́бинський карст — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах колишнього Кельменецького району Чернівецької області, на північ від села Бабин. Площа 20 га. Статус надано згідно з рішенням 18-ї сесії обласної ради XXI скликання від 21.12.1993 року. Перебуває у віданні: село Бабин. Статус надано з метою збереження фрагментів Товарової гряди з мальовничими скелями та цінною рослинністю (зростають види, занесені до Червоної книги України).
Василівський яр Васи́лівський яр — ландшафтний заказник. Розташований на захід від села Василівка. Площа 497 га. Перебуває у віданні ДП «Сокирянський лісгосп» (Сокирянське лісництво, кв. 6, 7, 14-19, 72). Статус присвоєно з метою збереження природного комплексу в придністровській частині Чернівецької області з лісами на крутосхилах глибокого яру. Є цінні геологічні та геоморфологічні утворення.
Галицька стінка Га́лицька стінка — ландшафтний заказник біля села Галиця, на захід від села Ломачинці. Входить до складу національного природного парку «Хотинський». Статус надано з метою збереження природного комплексу на правобережному схилі каньйону річки Дністер і його приток з лісовою рослинністю, мальовничими геоморфологічними і цінними геологічними утвореннями (печери, скелі, геологічні відшарування). Цінний природний комплекс схилів каньйону річки Дністер і його приток з лісовою рослинністю, мальовничими геоморфологічними і цінними геологічними утвореннями(печери, скелі). На території заказника у вапнякових урвищах можна побачити безліч великих та малих ерозійно-корозійних ніш, гротів та печер. Стінка являє собою урвище у вапняках сарматського віку. Вапняки крупно шаруваті, жовтувато-сірого та світло-сірого кольору, доволі ніздрюваті і посічені тріщинами — тектонічними, тріщинами відсідання, сколу та нашарування. У гарному стані збереглись гроти ерозійного походження, що фіксують колишній рівень води у Дністрі на час формування уступу четвертої тераси. Глибина гротів сягає 3—4 м, висота стелі коливається від 0,4 до 3 м, що створює умови для тимчасового перебування окремих видів фауни. На стінах двох гротів виявлені наскельні графіті християнської тематики (хрести); за свідченням істориків, вік їхнього нарізання ймовірно XV—XVI ст., що збільшує історичну цінність цієї стінки. Безпосередньо до території НПП «Хотинський» примикає територія діючого скельного Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, відомого з часів середньовіччя. Основою для його формування стали гроти на східному фрагменті Галицької стінки, які були розширені і пристосовані для келій монахів і приміщення церкви. Це популярна пам'ятка сакрального мистецтва.
Сосна Чорна Сосна Чорна — ботанічна пам'ятка природи на північ від села Ломачинці. Площа 8,7 га. Перебуває у віданні ДП «Сокирянський лісгосп» (Ломачинське лісництво, кв. 16, вид. 3). Статус присвоєно для збереження цінних вікових насаджень сосни чорної (Pinus nigra).
Куютинський заказник Куютинський заказник — іхтіологічний заказник місцевого значення біля села Ломачинці. Площа 16 га. Перебуває у віданні Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів. Статус надано з метою збереження нерестовища промислових і рідкісних видів риб, розташованого в акваторії Дністровського водосховища.
Пам'ятки історії та культури
Хотинська фортеця Хотинська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область, Україна), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі XIII—XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ). Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго. Фортеця відома як місце Хотинської битва 1621 року — битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина, завершальний етап Хотинської війни 1620—1621. Завершилася перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. В результаті поразки під Хотином османський султан Осман II був змушений припинити війну.
Особистості, пов'язані з Дністровським районом
Історичні особистості
Арсеній (Стадницький) — Митрополи́т Арсе́ній (Авксентій Георгійович Стадницький; 22.01.1862 р., с. Комарове, Бессарабська губернія — † 10.02.1936 р., Ташкент) — український богослов, церковний історик та педагог, політик у Російській імперії. Лауреат Макаріївської премії. Випускник Київської духовної академії. Ректор Московської духовної академії (1898—1903). У 1907 р. обраний членом Державної ради Російської імперії від чорного православного духовенства. Єпископ Російської православної церкви (без патріаршої), митрополит Ташкентський та Туркестанський (1933—1936) РПЦ, раніше протягом тривалого часу був правлячим єпископом Новгородської єпархії. Від 14 січня 1906 р. присутній у Священому Синоді (1721—1917) (до 15 квітня 1917). Василь Іванович Мельницький (нар. 14 серпня 1952, село Анадоли, Хотинського району, Чернівецької області) — український військовик, науковець, та волонтер під час російсько-української війни. Генерал-майор, народний депутат- 4 скликань. Доцент, доктор філософії, кандидат військових наук. Болбочан Петро Федорович — український військовий діяч, полковник Армії УНР, керівник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 р. по січень 1919 р. керував обороною північно-східної України. Народився 05(17).10.1883 р., с. Ярівка на Хотинщині, тепер Дністровський район. Загинув 28.06.1919 р., с. Балин, нині Дунаєвецький район, Хмельницька область. Варлаам (Чернявський) — єпископ Варлаам (в миру — Василь Никифорович Чернявський) — єпископ Мінський і Туровський. Народився 28.02.1819 р., с. Коболчин, Хотинський повіт, Бессарабська область у родині священника. Навчався у духовному училищі, Кишинівській духовній семінарії, закінчив Петербурзьку духовну академію. Був ігуменом Фрумошського Успенського монастиря, вчителем й інспектором Катеринославської духовної семінарії, настоятелем Фрумошського монастиря і Курковсько Різдво-Богородицького монастиря.14.02.1875 р. хіротонісаний в єпископа Тотемського, вікарія Вологодської єпархії, з 09.091876 р. — єпископ Виборзький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії, з 26.07.1880 р — єпископ Мінський і Туровський. Помер 21.05.1889 р. Дубковецький Федір Іванович — учасник Першої світової війни та Хотинського повстання 1919 року проти румунської окупаційної влади, новатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Радми СРСР 2-5 скликань. Народився 20.04(02.05).1984 р., с. Зарожани на Хотинщині, помер 06.03.1960 р., м. Тальне Черкаської області. У м. Тальне встановлено бронзовий бюст. Леонід Костянтинович Каденюк — (28 січня 1951 р., Клішківці, Хотинський район — 31 січня 2018 р., м. Київ) — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України. Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-Міністра України та Голови Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.