Лейпцизька школа Святого Томи () — гуманітарний музичний навчальний заклад, що знаходиться в кварталі Бахфіртель німецького міста Лейпциг (федеральна земля Саксонія). Заснована в 1212 році школа Святого Томи відноситься до числа Німеччини. У навчальному 2010/11 році в школі працював 61 викладачОфіційний сайт «Школи Саксонії» . Всесвітню популярність школі приніс Йоганн Себастьян Бах, який служив в ній кантором. Серед випускників школи було багато знаменитих особистостей. Школа Святого Томи є одним з найпрестижніших навчальним закладів у Саксонії, з надзвичайно багатими традиціями.

Історія

Монастирська школа У 1212 році за ініціативою маркграфа Дітріха фон Майссена в Лецпцизі був заснований монастир ордена августинців, який отримав ім'я на честь апостола ТомиVgl. Knick 1963, стр. 3.. Заснування монастиря було підтверджено едиктом імператора Священної Римської імперії Оттоном IVRudolf Köster: Eigennamen im deutschen Wortschatz. Ein Lexikon. Verlag Walter de Gruyter, Berlin 2003, ISBN 3-11-017702-1, стр. 175.. У 1218 році папа Гонорій III взяв монастир під захист Святого ПетраVgl. Knick 1963, стр. 8.. З самого заснування монастиря при ньому існувала школа-притулок, яка стала першою постійно діючою школою в СаксоніїKurt A. Heller, Albert Ziegler: Begabt sein in Deutschland. Lit-Verlag, Münster 2007, ISBN 3-8258-0766-5, стр. 387.. Спочатку школа займалася освітою і підготовкою хлопчиків для хору Святого Томи при монастирській церквіVgl. Stallbaum 1839, стр. 8.. Поряд з релігійною і музичною освітою хлопчики вивчали мови і «вільні мистецтва» Vgl. Stallbaum 1839, стр. 6.. Перша письмова згадка про школу відноситься до 1254 рокуVgl. Knick 1963, стр. 22., при цьому згадувалося ім'я глави школи Тідерікуса, який одночасно виконував обов'язки кантора.

Влітку 1519 року в Лецпцизі відбувся знаменитий диспут між Мартіном Лютером і професором теології Йоганном Екком, в результаті якого Лютер остаточно розірвав з папською церквою. Зі вступною промовою на диспуті виступив вчитель школи Святого Томаса Петро Мозелланус. Протокол засідань вів тодішній ректор школи Йоганн ГраманнVgl. Knick 1963, стр. 59.. Кантор школи Георг Рау 27 червня для учасників диспуту влаштував виконання меси. Після диспуту Йоганн Граманн став прихильником лютеранства та ввів в школі викладання гуманізму.

Гімназія

У 1543 році Лейпциг перейшов на бік Реформації. Августинський монастир був закритий, а школа перейшла під егіду міського магістрату. При ректорі Андреасі Яні в 1553 роціVgl. Knick 1963, стр. 83. школа переїхала в нову двоповерхову будівлю, побудовану за проєктом архітектора Ієроніма Лоттера на площі Thomaskirchhof поруч з церквою Святого ТомиLutz Unbehaun: Hieronymus Lotter. Kurfürstlich-Sächsischer Baumeister und Bürgermeister zu Leipzig. E.A. Seemann, Leipzig 1989, ISBN 3-363-00416-8, стр. 147.. Над входом в школу був такий напис: Non hic Pierides, non vanum numen Apollo, Non de mentiti vertice nata Iovis, Ipse sed aeterni Christus sapientia patris Praesidet, est soli cui locus iste sacer. У вільному перекладі з латини цей текст звучить наступним чином: Тут влади немає ні муз, ні Аполлона, І волі Юпітера тут місця немає, Але лише Христос і мудрість вічного Отця Панують в священному цьому місці. Найстаріший з відомих розкладів занять в школі відноситься до 1574 рокуVgl. Knick 1963, стр. 90.. У ньому можна знайти не тільки уроки музики, а й заняття з математики, риторики, літератуки. Учні вивчали роботи Цицерона, Овідія, Теренція, Вергілія, Лукіана, знайомилися з ідеями Мартіна Лютера. З 1634 року учні повинні були складати іспити. У першій половині XVII сторіччя учнями школи були майбутні знамениті бароковий композитор Томас Зелле, автори барокової лірики Мартін Рінкарт і Пауль Флемінг. Однак, кошти, що виділялися магістратом на утримання школи, були явно недостатніми. У 1609 році ректор Амброзій Барденштайн скаржився на крайню потребу, яку повинні були відчувати учніVgl. Knick 1963, стр. 110.. У роки Тридцятирічної війни умови, в яких змушені були навчатися хлопчики, ще більше погіршилися. Справа в тому, що заможні сім'ї воліли віддавати своїх дітей на навчання в школу Святого Миколая або в гімназію святої Афри Аугсбургської, а батьки бідних дітей були забрані в солдати і не могли утримувати своїх синів. З 1637 року, коли ректором став Авраам Теллер пожертви громадян Лейпцига школі Святого Томи постійно зростали, а ректор Георг Крамер домігся від магістрату збільшення видатків.

Найвідомішим учнем другої половини XVII сторіччя був видатний німецький філософ, математик, фізик, дипломат, історик, винахідник і мовознавець Готфрід Вільгельм Ляйбніц. У 1680 році в Лецпцизі спалахнула епідемія чуми, яка не оминула й школу Святого Томи.

У 1723 році під час головування Йоганна Генріха ЕрнестіVgl. Knick 1963, стр. 143. посаду кантора школи зайняв Йоганн Себастьян Бах. Також Бах виконував обов'язки викладача латини та лютеранської ортодоксіїDavitt Moroney: Bach. An Extraordinary Life. Associated Board of the Royal Schools of Music, London 2000, ISBN 1-86096-190-8, стр. 67..

З 1730 по 1734 рік посаду ректора займав відомий вчений-гуманіст Йоганн Матіас Геснер, при якому була здійснена шкільна реформа. У 1732 році школа, оновлена в бароковому стилі за проєктом архітектора Георга Вернера, урочисто відкрилася кантатою Баха «Радісний день, потрібний час» () (лібрето написав ректор Лейпцизького університету Йоганн Генріх ВінклерКантати Йоганна Себастьяна Баха . 4 листопада 1734 року школа зустрічала нових учнів кантатою «Печаль Святого Томи» () (лібрето — Йоганн Август Ландвойт). У школі Святого Томи вчилися всі без винятку сини Баха — Вільгельм Фрідеман, Карл Філіпп Емануель, Йоганн Крістоф Фрідріх і Йоганн Крістіан. Тут навчався майбутній композитор Йоганн Давид Гайніхен. У 1751 році заступник ректора Йоганн Фрідріх Фішер ввів у школі викладання староєврейської та давньогрецької мов. У 1789 році школу відвідав Вольфганг Амадей МоцартVgl. Knick 1963, стр. 246..

Гуманістична гімназія У 1813 році під Лейпцигом відбулася найбільша битва Наполеонівських воєн — Битва народів. При цьому школа Святого Томи використовувалася як військовий госпіталь. Після поразки Наполеона кантор школи Йоганн Готфрід Шіхт присвятив російському генералу Рєпніну-Волконському кантату «Рятівник Святого Томи» ()Vgl. Knick 1963, стр. 278.. У 1817 році ректор Рост писав: «Три основні цілі, які переслідує школа Святого Томи — це виховання обдарованих молодих людей з метою досягнення досконалості, на стільки на скільки це можливо, вивчення наук, а також музичну освіту і розвиток музичних здібностей.» У 1835 році ректор Йоганн Готфрід Штальбаум перетворив школу в гуманістичну гімназію. У 1843 році перед будівлею школи був відкритий пам'ятник Баху. У відкритті брав участь відомий композитор Фелікс Мендельсон. При ректорі Фрідріхові Кранеру була заснована шкільна бібліотека, численне зібрання природничо-наукової, географічної, історичної та художньої літератури були передані до фонду бібліотеки Лейпцизького університету в 1985 роціЛейпцизька філія бібліотеки педагогічної літератури ім. Яна Амоса Коменського . У 1849 році при гімназії був заснований академічний співочий гурток Аріон, який проіснував до 1936 рокуСпівочий гурток Аріон 1849—1936 .

За часів ректорства Фрідріха Августа Екштейна школа Святого Томи стає однією з найпопулярніших і відомих гуманістичних гімназій в Німеччині. У 1877 році школа переїжджає в новий будинок, побудований за проєктом архітектора Августа Фрідріха Фіхвегера, на вулицю Schreberstraße поруч з громадською купальнею Шребербад. Стара будівля школи була знесена 25 років по тому.

З 1873 по 1876 роки в школі викладав фізику нобелівський лауреат Карл Фердинанд Браун — майбутній винахідник катодно-променевої трубки. У школі, крім викладацької діяльності, Браун займався також науковими дослідженнями коливань і провідності струму. При цьому він зробив своє перше відкриттяKreher, Konrad Ferdinand Braun — Urvater der Halbleiterphysik. Leipzig: Universitäts-Journal. На цю тему він пише в 1874 році в Analen der Physik und Chemie: «... велика кількість природних і штучних сірчаних металів... мали різний опір залежно від напрямку, величини і тривалості струму. Відмінності становили до 30% від повної величини.» Це відкриття слугувало згодом основою для винаходу напівпровідників. Також саме в цей час Браун написав свою єдину книгу — «Таємниці числа і дива арифметичного мистецтва».

Перша світова війна і епоха націонал-соціалізму У 1912 році при ректорові Франці Емілі Юнгманні школа відзначила свій 700-річний ювілей. Через п'ять років гімназію очолив Карл Тіттель. Йому довелося керувати школою в складний час першої світової війни та супутній їй , яка тривала аж до 1923 року. Під час Каппського заколоту перед будівлею школи відбувалися зіткнення між силами фрайкора та формуваннями робочихStephen Games: Pevsner — The early life. Germany and art. Continuum, London 2010, ISBN 978-1-4411-4386-0, стр. 67.. З 1935 до 1945 року ректором школи був Альфред Єнч. Він намагався виховувати учнів у дусі християнства і намагався утримувати їх від вступу в Гітлер'югендThomas Schinköth: Musikstadt Leipzig im NS-Staat. Verlag Klaus-Jürgen Kamprad, Leipzig 1997, ISBN 3-930550-04-0, стр. 362.. У своїй промові з нагоди 725-річчя школи він говорив: «Музика — ось найвище посвячення нашої школи»Vgl. Knick 1963, стр. 383.. Проте в роки націонал-соціалізму в школі на перший план висуваються заняття спортом. У ніч на 4 грудня 1943 року під час силами британських ВПС будівлю школи було майже повністю зруйновано, зберігся тільки спортивний зал (остаточно будівлю школи було зруйновано під час нальоту 20 лютого 1944 року). Кантор Гюнтер Рамін був змушений перевести хор Святого Томи в гімназію Святого АвгустинаVgl. Knick 1963, стр. 374.. Для занять учнів школи Святого Томи тимчасово надав класи Лейпцизький університет. Майже всіх учнів старших класів в цей час залучили на допомогу вермахту для обслуговування зенітних знарядь. До кінця війни заняття, павзи в проведенні яких іноді досягали декількох тижнів, проходили в будівлі школи Макса Клінґера. Після війни стало відомо, що ряд учнів школи був серед членів антигітлерівського Опору, очолюваного Карлом Фрідріхом ГерделеромArnd Bauerkämper: Die Sozialgeschichte der DDR. Oldenbourg, München 2005, ISBN 3-486-57637-2, стр. 107..

Під час НДР Після війни заняття проходили в будівлі IV міської школи на Hillerstraße. У 1950 році руїни шкільної будівлі були знесені, на території, що звільнилася був облаштований спортивний майданчикVgl. Knick 1963, стр. 387.. Через політичні переконання тодішній ректор школи Гельмут Гайнц втік до ФРНVgl. Knick 1963, стр. 388.. З огляду на атеїстичний світогляд, який поширювався у НДР, школу Святого Томи перетворили в політехнічну середню школу, а потім в загальноосвітню школу вищого рівня. У 1973 році школа перебралося в будівлю на Pestalozzistraße (сьогодні — Telemannstraße). У 1981 році вона входила в число всього 9 шкіл в НДР, в яких викладалися стародавні мови (грецька і латинська мова)Markus Gruber: Про становище грецької мови в ФРН (PDF).

Після об'єднання Німеччини У 1990 році школа була реформована в гімназію з поглибленим вивченням древніх мов. З 2000 року школа знаходиться в чотириповерховій будівлі на Hillerstraße, побудованій в неокласичному стилі та перебудованій за проєктом архітекторів Артура Нумріга і Тімо Клумппа. Фахівці з садово-паркової архітектури Даніель і Аннетт Спренджери спроєктували пришкільний сквер. Шкільні богослужіння відбуваються церкві Лютера, що знаходиться неподалік.

Шкільна програма