Бори́с Васи́льович Кравцо́в (, місто Москва) — радянський діяч, прокурор Російської РФСР, міністр юстиції СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Станом на 7 жовтня 2025 року останній з нині живих Героїв Радянського Союзу (19.03.1944), нагороджених у часи німецько-радянської війни. Дійсний член Академії військово-історичних наук.

Життєпис Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив 131-у середню школу міста Москви.

У червні 1941 — червні 1944 року — в Червоній армії. З серпня 1941 року служив червоноармійцем в 91-му окремому саперному батальйоні Уральського військового округу (місто Чебаркуль Челябінської області).

З вересня 1941 року — курсант військового училища. У травні 1942 року закінчив Одеське артилерійське училище, яке діяло в евакуації в місті Сухий Лог Свердловської області.

Після закінчення училища в званні лейтенанта був направлений на Південно-Західний фронт, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром взводу топографічної розвідки 2-го дивізіону 822-го артилерійського полку 300-ї стрілецької дивізії. З липня 1942 року — командир взводу топографічної розвідки 2-го дивізіону 846-го артилерійського полку 278-ї стрілецької дивізії. Воював на Південно-Західному, Сталінградському і Донському фронтах, учасник Харківського оборонної битви в травні 1942, Сталінградської битви.

Член ВКП(б) з червня 1943 року.

З серпні 1943 року — начальник розвідки 2-го дивізіону 132-го гвардійського артилерійського полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 12-ї армії 3-го Українського фронту. Брав участь у Донбаській наступальній операції, в тому числі у зайнятті міст Павлоград і Запоріжжя.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Борису Васильовичу Кравцову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3636).

31 грудня 1943 року був важко поранений близьким розривом снаряда. Довго лікувався в госпіталях міст Запоріжжя, Слов'янська, Ленінакана (Вірменська РСР). У червні 1944 року капітан Борис Кравцов звільнений з армії через поранення (визнаний інвалідом 2-ї групи).

У вересні 1944 року вступив до Московського автодорожнього інституту, але незабаром був змушений залишити навчання через проблеми із здоров'ям.

У вересні 1945 — 1947 року — студент Московської юридичної школи.

У 1947—1950 роках — суддя лінійного суду Московсько-Окського басейну. З червня 1950 року — старший інспектор-ревізор відділу транспортних суден Міністерства юстиції СРСР.

У 1952 році закінчив без відриву від роботи Всесоюзний юридичний заочний інститут.

З листопада 1955 по 1956 рік — звільнений секретар партійного комітету (секретар партійного бюро) Міністерства юстиції СРСР.

У 1956 — січні 1960 року — інструктор відділу адміністративних і торгово-фінансових органів ЦК КПРС.

28 січня 1960 — січень 1971 року — 1-й заступник прокурора Російської РФСР.

У січні 1971 — квітні 1984 року — прокурор Російської РФСР.

12 квітня 1984 — 7 червня 1989 року — міністр юстиції СРСР.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

У 1990 році обраний членом правління Клубу Героїв Радянського Союзу, Героїв Росії і повних кавалерів ордена Слави. З 1993 року — радник з питань законності в Гільдії російських адвокатів, віцепрезидент Російської асоціації Героїв.

Звання гвардії старший лейтенант капітан державний радник юстиції 3 класу (1960) державний радник юстиції 2 класу (1962) державний радник юстиції 1 класу (8.02.1971)

Нагороди Герой Радянського Союзу (19.03.1944) орден Леніна (19.03.1944) орден Жовтневої Революції (27.12.1982) два ордени Трудового Червоного Прапора (25.10.1967, 31.08.1971) орден Вітчизняної війни І ст. (11.03.1985) орден Дружби народів (Російська Федерація) (7.04.1994) орден Олександра Невського (Російська Федерація) (26.12.2017) медаль «За оборону Сталінграда» медалі Почесна грамота президента Російської Федерації Подяка президента Російської Федерації (27.04.2015) Заслужений юрист СРСР (27.12.1972) Заслужений працівник прокуратури Російської Федерації (2012). Почесний співробітник прокуратури СРСР (14.04.1981) Почесний громадянин міста Каменськ-Шахтинський Ростовської області Почесний громадянин міста Дербент Республіки Дагестан

Примітки

Джерела Кравцов Борис Васильевич