Варвара Володимирівна Розаліон-Сошальська ( 25 лютого 1907, Санкт-Петербург, Російська імперія — 15 липня 1992, Москва, Росія) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1939), народна артистка РРФСР (1971). Мати актора Володимира Сошальського.

Біографія

Народилася 25 лютого 1907 року в Санкт-Петербурзі, в родині Володимира Євгеновича Розаліон-Сошальського, випускника Імператорського Олександрівського ліцею (1891, IX кл., срібна медаль), статського радника, члена Ради Державного дворянського земельного банку Російської імперії«Памятная книжка лицеистов Императорскаго Александровскаго лицея». — Издание Собрания курсовых представителей Императорскаго Александровскаго лицея (1811. 19 октября. 1911). С.-Петербург. Типография Министерства внутренних дел. 1911. // personalhistory.ru.

Після Жовтневого перевороту разом з матір'ю була змушена покинути Петроград і переїхати на Україну до Коктебеля. У Новочеркаську вступила до перебуваючого в евакуації Смольного інституту благородних дівицьАндрей Морозов. Варвара Сошальская: «Я помню Россию роскошной и богатой страной». — Интервью с актрисой от 21 ноября 1991 года. // dailytalking.ru (опубликовано 2 декабря 2009 года).

У 1929 році закінчила Ленінградський технікум сценічного мистецтва (керівник Володимир Соловйов). Працювала в Ленінградському Молодому театрі (з 1935 року — театр-студія Сергія Радлова, з 1939 року — Ленінградський театр імені Лєнсовєта).

Під час німецько-радянської війни виступала у складі фронтової концертної бригади Всесоюзного гастрольно-концертного об'єднання (ВГКО). У 1942—1950 роках працювала в обласних драматичних театрах Калініна (нині Твер, 1942—1944), Петрозаводська (російський театр 1946—1949), Тули (1949—1950). З 1950 по 1991 роки — актриса Театру імені МоссовєтаСошальская Варвара Владимировна. Биография. Сайт «Киносозвездие» (авторский проект Сергея Николаева) // kinosozvezdie.ru.

Була дружиною актора Бориса Феодосьєва. У цьому шлюбі 14 червня 1929 року у подружжя народився син Володимир Феодосьєв (Сошальський), який у майбутньому також обрав акторську професію.

Померла 15 липня 1992 року в Москві на 86-му році життя. Похована на Троєкурівському кладовищі в Москві.

Творчість

Ролі в театрі

1952 — «Красунчик чоловік» за однойменною п'єсою Олександра Островського

Ролі в кіно

1929 — Рідний брат — Надія, дружина Горбачова 1955 — Дівчина-джигіт — Мар'яна 1964 — Ленінградський проспект 1965 — Півень — Джамал 1969 — Вулиця Ангела — 1972 — Золото, золото — серце народне — 1973 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 9 «Свідок» — Тамара Георгіївна, мати майора Томіна 1974 — Шпак і Ліра — Амалія фон Шровенгаузен, баронеса 1975 — Ольга Сергіївна — мати Вадима 1976 — Блакитний портрет — бабуся Тані 1978 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 12 «Букет на прийомі» — Тамара Георгіївна, мати майора Томіна 1979 — Цезар і Клеопатра — Фтататита 1981 — Факти минулого дня — мати Кряквіних 1981 — Житіє святих сестер — ігуменя 1983 — дитячий кіножурнал «Єралаш», випуск № 41, сюжет № 3 «Педагогічна драма» — Марія Іванівна, викладачка словесності 1984 — Берег його життя — 1984 — Благі наміри — 1989 — Утамуй мої печалі — Мар'я Миколаївна 1990 — Десять років без права листування — юрист 1990 — Золота шпага —

Нагороди та звання

1939 — Орден «Знак Пошани» 1939 — Заслужена артистка Російської РФСР (11.03.1939) 1971 — Народна артистка РРФСР (14.01.1971)

Примітки