Щасли́вцеве — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області. Населення становить 1461 осіб.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка.
Щасливцеве — популярне місце пляжного та лікувального туризму.
Археологія та давня історія На території села розташовано кілька курганних насипів.
За сприяння Щасливцевської сільської ради (голова В. О. Плохушко) у 2018—2020 роках здійснювались дослідження курганів навколо села Арабатською експедицією ІА НАН України (керівник Ю. В. Болтрик).
У 2018—2019 році досліджено курган № 1, що є другим з півдня у розтягнутій групі 4 курганів, яка претинає плато з північного сходу на південний захід. Група розташована на невисокому материковому плато, 0,7 км на захід від будинку сільської ради села. На тривестовій карті 1913 року тут позначено 9 курганів.
На момент розкопок курган мав висоту 1,3 м та діаметр по осі північ-південь — 42 м, захід-схід — 40 м. Центральне поховання належить до ямної культури. Загалом, досліджено 36 поховань: 8 — ямної культури, 15 — катакомбної, 3 — належать до культурного кола Бабине, 1 — зрубної культури, 1 — сарматське, 3 — належать середньовічним кочівникам. Культурну належність решти поховань не вдалось визначити через відсутність кістяків.
У 2020 році Арабатська експедиція Інститут археології НАН України дослідила частину кургану (№ 4а) на південь від села . Центральне поховання цієї частини кургану — катакомбна споруда Інгульської культури. Поховальна споруда просіла і сьогодні проявлена у вигляді ями і була виявлена місцевим жителем Дмитром Борисенком. У похованні досліджено шліфований кам'яний молот-булава, палиця-стрекало з круглим набвершшям, 7 наконечників крем'яних стріл. Кістяк посипаний вохрою. Голова небіжчика була відокремлена від тіла перед похованням. На черепі є сліди моделювання обличчя глиною. Окрім центрального поховання виявлено ще 4 поховання .
Історія На Великій карті Російської імперії для Наполеона 1812 року та «Подробной карте Российской империи и близлежащих заграничных владений» 1816 у районі сучасного села позначено населений пункт Чокрак (Tzechakrak). На карті Шуберта 1832 року це місце вже фігурує як урочище Чокрак. З цього ж року на картах позначається «Кут Щасливцов». Вже в 1942 році на цьому місці з'являється Хутор Щаслівцев.
Наприкінці 19 ст. на місці села існували окремі хутори: Миршова, Позиваєва, Есокорського, Счаслівца. Назва останнього стала назвою сучасного населеного пункту.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Генічеської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Генічеського району увійшло до складу новоутвореного Генічеського району.
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1537 осіб, з яких 717 чоловіків та 820 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1463 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 55,92 % українська 24,98 % кримськотатарська 4,24 % білоруська 0,41 % вірменська 0,34 % молдовська 0,07 % німецька 0,07 % інші 13,97 %
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)
Примітки
Посилання Погода в селі Щасливцеве Село Щасливцеве на Азові будує курорт своєї мрії — texty.org.ua