Микола Іванович Смирнов (, село Робцово Костромської губернії, тепер Парфеньєвського району Костромської області, Російська Федерація — , місто Москва) — радянський військово-морський діяч, командувач Тихоокеанського флоту, 1-й заступник головнокомандувача Військово-морського флоту СРСР, адмірал флоту (5.11.1973). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Герой Радянського Союзу (17.02.1984).
Життєпис Народився в селянській родині. Закінчив два курси Ленінградського інституту інженерів промислового будівництва.
З жовтня 1937 року служив у Військово-морському флоті СРСР. У серпні 1939 року закінчив Вище військово-морське училище імені Фрунзе.
З 1939 року — командир бойової частини (БЧ-1) підводного човна Щ-125 Тихоокеанського флоту.
З жовтня 1941 по квітень 1942 року навчався в навчальному загоні підводного плавання Тихоокеанського флоту. З квітня 1942 року — помічник командира підводного човна Щ-125 1-го окремого дивізіону підводних човнів Тихоокеанського флоту.
Член ВКП(б) з 1942 року.
З квітня 1943 року — командир підводного човна М-6 2-ї бригади підводних човнів Тихоокеанського флоту. З листопада 1943 року — командир підводного човна М-115 14-го дивізіону підводних човнів Тихоокеанського флоту. Навесні 1944 року було прийнято рішення про перекидання цього підводного човна на Чорноморський флот, в травні 1944 року командир і екіпаж офіційно були включені до складу Чорноморського флоту. Однак фактично човен прибув на Чорне море тільки в листопаді 1944 року, коли бойові дії там вже завершилися. Човен був приписаний до військово-морської бази Поті.
З листопада 1945 року — командир підводного човна С-31 Чорноморського флоту.
З листопада 1947 року — начальник штабу 1-го дивізіону підводних човнів, з листопада 1949 року — командир 4-го дивізіону 2-ї бригади підводних човнів Чорноморського флоту.
З грудня 1950 року — начальник відділення, з листопада 1951 року — начальник відділу Управління бойової підготовки штабу Чорноморського флоту. З листопада 1953 року — командир 151-ї бригади підводних човнів, з жовтня 1954 року — начальник штабу 21-ї дивізії підводних човнів Чорноморського флоту.
З червня 1956 по грудень 1957 року — командувач підводних сил Чорноморського флоту.
У 1959 році закінчив Військову академію Генерального штабу.
З листопада 1959 по червень 1960 року — командувач підводних сил Балтійського флоту.
З червня 1960 по червень 1964 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача Чорноморського флоту.
У червні 1964 — березні 1969 року — начальник оперативного управління — заступник начальника Головного штабу Військово-морського флоту СРСР.
У березні 1969 — вересні 1974 року — командувач Червонопрапорного Тихоокеанського флоту.
У вересні 1974 — березні 1988 року — 1-й заступник головнокомандувача Військово-морського флоту СРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 лютого 1984 року за успішне виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і відвагу адміралу флоту Смирнову Миколі Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
У березні 1988 — січні 1992 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
З січня 1992 року — у відставці.
Помер 8 липня 1992 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Військово-морські звання Контрадмірал (18.02.1958) Віцеадмірал (13.04.1964) Адмірал (29.04.1970) Адмірал флоту (5.11.1973)
Нагороди Герой Радянського Союзу (17.02.1984) два ордени Леніна (1977, 17.02.1984) орден Червоного Прапора (1958) орден Трудового Червоного Прапора (1969) орден Вітчизняної війни І ст. (1985) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1945) два ордени Червоної Зірки (1953, 1966) орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст. (1975) орден «За бойові заслуги» (Монгольська Народна Республіка) (1971) орден «9 вересня 1944 року» І ст. з мечами (Болгарія) (1974) медалі
Примітки
Джерела Смирнов Николай Иванович