Фази A15 (також відомі як β-W або Cr3Si структурні типи) — ряд інтерметалідних сполук з хімічною формулою A3B (де A - перехідний метал, а B може бути будь-яким елементом ) і специфічною структурою. Багато з цих сполук мають надпровідні властивості при порівняно високих температурах - 20 K (-253°C), і залишаються надпровідним в магнітних полях десятків тесла (сотні кҐс). Цей вид надпровідності (надпровідність II типу) є важливим напрямком досліджень, оскільки він має кілька практичних застосувань.

Історія Вперше структуру A15 спостерігали в 1931 р. у дослідженнях електролітно-осадженого шару вольфраму. Обговорення того, чи є структура β-вольфраму алотропною модифікацією вольфраму чи структурою субоксиду вольфраму, було довготривалим, і навіть у 1998 р. були ще опубліковані статті, що дискутували це питання. Ймовірно, матеріал є справжньою алотропою модифікацією вольфраму.

Першою виявленою інтерметалідною сполукою з типовим A3B складом був силіцид хрому Cr3Si, відкритий у 1933 р. У наступні роки було виявлено кілька інших сполук зі структурою А15. Тоді ці сполуки не викликали значного інтересу. Це змінилося з відкриттям у 1953 році силіциду ванадію V3Si, який має надпровідні властивості при 17 К. У наступні роки було відкрито кілька інших надпровідників A3B. Ніобій-германій утримував рекорд найвищої температури (23,2 К), при якій зберігалися надпровідникові властивості, з 1973 р. і до відкриття у 1986 р. Створення методу виготовлення дротів із матеріалів зі структурою фази А15 (які є дуже крихкими), зайняло певний час. Цей метод досі є складним. Хоча деякі А15 фазові матеріали можуть витримувати вищу напруженість магнітного поля і мають вищі критичні температури, ніж NbZr і сплави, NbTi все одно використовується через простоту роботи з цим матеріалом. Nb3Sn використовується тоді, коли необхідно створити високе магнітне полеангломовний термін, див. Національна лабораторія високого магнітного поля, :en:Magnetic field#Record-high fields, VNIIEF = Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики, наприклад у високоякісних МРТ-сканерах та ЯМР-спектрометрах.

Примітки

Література