Олександр Олександрович ́Дейне́ка (Дейнеко; ; 20 травня 1899, Курськ — 12 червня 1969, Москва) — російський радянський живописець, графік, скульптор та педагог (професор з 1940 року); член Спілки художників СРСРТрамвай мистецтв. , дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 року та її віцепрезидент у 1962—1966 роках; член-кореспондент Академії мистецтв Німецької Демократичної Республіки з 1964 року.
Біографія Народився року в місті Курську (тепер Росія) в сім'ї працівників залізниці. Сім'я мешкала в Курську в будинку на вулиці Белевцевській, № 34, 2-й поверх, квартира № 5. З 1914 року навчався у Курському першому вищому початковому училищі, одночасно відвідував художню студію, організовану Василем Голіковим, Михайлом Якименко-Забугою. У 1915—1917 роках продовжив здобувати освіту у Харківському художньому училищі, де був учнем Михайла Пестрикова, Олександра Любімова.
Після Лютневої революції в Росії заняття в училищі припинилися. На початку 1918 року повернувся до Курська, де був інструктором Губернської народної освіти, завідував Художньою секцією, оформляв свята. Того ж року працював фотографом в карному розшуці, викладав малювання в жіночій гімназії, оформляв агітпоїзди, театральні постановки, зокрема Курського драматичного театру. З 20 вересня по 19 листопада 1919 року брав участь у боях під Курськом, як солдат укріпленого району. У тому ж році працював художником при Губернському військовому комісаріаті, оформлював агітаційні заходи, співпрацював із Курським відділенням Російського телеграфного агентства.
З 1920-х років — у Москві. У 1920—1925 роках навчався на поліграфічному факультеті у Вищих художньо-технічних майстернях, був учнем Володимира Фаворського та Гната Нівінського. У 1925—1927 роках — член Товариства художників-станковистів (один із його організаторів); у 1928—1930 роках — художнього об'єднання «Октябрь»; у 1931—1932 роках — Російської асоціації пролетарських художників.
Викладав у Москві: протягом 1928—1930 років у Вищому художньо-технічному, у 1928—1934 роках — поліграфічному, у 1934—1946 роках — Художньому, у 1945—1952 роках — Прикладного та декоративного мистецтва, у 1953—1957 роках — Архітектурному та у 1957—1963 роках — знову в Художньому інститутах. Серед учнів: Павло Аверков, Федір Волошко, Віталій Горяєв, Оксана Грудзинська, Микола Денисов, Валентина Деопік, Дмитро Домогацький, Борис Дятлов, Тетяна Єрьоміна, Елеонора Жаренова, Володимир Іллющенко, Аркадій Інтезаров, Енвер Ішмаметов, Леонід Карнаухов, Олександр Комаров Юлія Укадер.
Протягом 1934—1935 років відвідав Сполучені Штати Америки, Францію, Італію; у 1945 році — Німеччину. Член КПРС з 1960 року.
З 1951 по 1969 рік мешкав у Москві на вулиці Горького, № 25. Помер в Москві 12 червня 1969 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 7) Дейнека Александр Александрович / Герои страны. .
Творчість Працював у галузях станкового (автор тематичних картин на індустріальну, спорту, історичну теми, портретів, пейзажів, натюрмортів) і монументально-декоративного живопису, станкової та журнальної графіки. Автор багатьох політичних плакатів і карикатур. З 1923 року допочатку 1930-х років велика кількість його малюнків друкувалася в журналах «Прожектор», «Красная Нива», «Даешь», «Безбожник», «Безбожник біля верстата». Серед робіт: живопис
жанрові полотна «Футбол» (1924); «Перед спуском в шахту» (1925, Третьяковська галерея); «На будівництві нових цехів» (1926, Третьяковська галерея); «Текстильниці» (1927, Державний Російський музей); «Оборона Петрограда» (1928, Центральний музей Збройних Сил Російської Федерації; портор — 1964, Третьяковська галерея); «Дівчина на балконі»/«На балконі» (1931; Перша премія на Міжнародній виставці в Піттсбурзі, 1932); «Дівчинка біля вікна» (1931); «Найманець інтервентів» (1931); «Гра в мяч» (1932, Третьяковська галерея); «Мати» (1932, Третьяковська галерея); «Полудень» (1932); «Безробітні у Берліні» (1932, Третьяковська галерея); «Біг» (1932—1933, Державний Російський музей); «Нічний пейзаж з кіньми і сухими травами» (1933); «Дівчата, що купаються»/«Купальниці» (1933, Третьяковська галерея); «У штабі білих. На допиті»/«Допит більшовика» (1933, Державний Російський музей); «Колгоспна бригада» (1934, Державний Російський музей); «Парашутист над морем» (1934); «Донбас. В обідню перерву» (1935, Латвійський національний художній музей); «Вулиця в Римі» (1935, Третьяковська галерея); «Італійські робітники на велосипедах» (1935, Державний Російський музей); «Дорога в Маунт-Вернон» (1935, Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна); «Парижанка» (1935, Державний Російський музей); «Філадельфія. Стара площа» (1935, Державний Російський музей); «Негритянський концерт» (1935, Державний Російський музей); «Юнак негр» (1935, Державний Російський музей); «Микитка — перший російський „літун“» (1936, Третьяковська галерея; повторення — 1940, Російський державний музей історії релігії, Санкт-Петербург); «Майбутні льотчики» (1938, Третьяковська галерея); «Лівий марш» (1940); «Околиця Москви. Листопад 1941 року» (1941, Третьяковська галерея); «Лівий марш» (1941, Державний літературний музей); «Оборона Севастополя» (1942, Державний Російський музей); «Згоріле село» (1942, Державний Російський музей); «Збитий ас» (1943, Державний Російський музей); «Роздолля» (1944, Державний Російський музей); «В окупації» (1944, Курська картинна галерея); «Берлін у день підписання декларації» (1945, темпера); «Донбас» (1947); «Естафета по кільцю Б.» (1947, Третьяковська галерея); «На просторах підмосковних будівництв» (1949, Третьяковська галерея); «Тракторист» (1956, Державний Російський музей); «У Севастополі» (1956, Третьяковська галерея); «Біля моря» (1956—1957, Державний Російський музей); «Ковалі» (1957); «21 січня 1924» (1958—1959); «Жовтневі гасла миру біля Нарвської застави» (1960); «Хокей» (1961); «Юність» (1961); «Великий початок» (1962); «Баскетбол» (1964); «На півдні» (1966); «Усі прапори в гості летять до нас» (1968); портрети «Дівчина з книгою» (1934, Державний Російський музей); «С. І. Л. у солом'яному капелюсі» (1936, Державний Російський музей); «С. І. Л.» (1938); «В. В. Маяковський в „РОСТА“» (1941, Державний літературний музей); «Портрет художника Костянтина Вялова» (1942) ; «Мірель Шагінян» (1944); «Портрет архітектора Тамари Мілешиної» (1955, Курська картинна галерея)Портрет архитектора Тамары Милешиной / artchive.ru. ; «Юний конструктор» (1966); «Молодий інженер» (1966, Курська картинна галерея); натюрморти «Натюрморт з дичиною» (1938); «Натюрморт» 1940, (Державний Російський музей); «Гладіолуси з горобиною» (1949); «Полуниця» (1955); пейзажі «Після дощу» (1925); «Полудень» (1932, Державний Російський музей), «Над безкрайніми просторами» (1934, Національний художній музей імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса); «Під Курськом. Річка Тускор» (1940, Третьяковська галерея). </div> графіка
станкова графіка; «Волейбол» (1927, акварель, туш; Третьяковська галерея); «Потяг пройшов» (1930, акварель; Державний Російський музей); «Дівчина біля вікна. Зима» (1931, туш, білило; Третьяковська галерея); «Радгосп. Нові будинки» (1932, акварель; Державний Російський музей); «Вечір» (1934, акварель; Третьяковська галерея); «Вікно в майстерні» (1939, акварель, гуаш); серії «Севастополь» (1932—1934, акварель, гуаш; частина у Третьяковській галереї); за поїздками в Італію, Францію та Сполучені Штати Америки (1935): «Площа в Римі» (акварель, Третьяковська галерея); «Стадіон у Римі» (акварель, гуаш, Державний Російський музей); «Італійська вулиця» (акварель, гуаш, Третьяковська галерея); «Монахи в червоному» (акварель, гуаш, Третьяковська галерея); «США. Придорожня реклама» (акварель, гуаш, Державний Російський музей); «Негритянський бурліск» (кольововий картон); «Париж. Площа Згоди» (акварель, гуаш, Державний Російський музей); «Тюїльрі» (акварель, гуаш, Третьяковська галерея); «Москва військова» (1941—1946, гуаш, темпера, вугілля; Третьяковська галерея); «Дороги війни» (1942, сангіна; частина в Державному Російському музеї); «Берлін» (1945, акварель, гуаш, картон; частина в Третьяковській галереї і Державному Російському музеї); «Юність у боротьбі» (1957, туш; вперше відтворені в журналі «Юність», 1957 № 11); «40 років ВЛКСМ» (1959, чорна акварель); «По Італії» (1961—1966, акварель); «По Франції» (1961—1966, акварель). карикатури «Христове військо в поході» (1925); «Молитва „непмана“» (1926); «Трійка» (1926); «Оперетта» (1927). плакати «Паровоз — Гришка у ворота Вибігає на парах. Бережись…» (1920); «Механізуємо Денбас!» (1930); «Китай на шляху звільнення від імперіалізму» (1930); «Треба самим стати фахівцями» (1931); «Вікно Ізгізу. Плакат-газета № 30. Повний хід» (1932); Фізкультурниця" (1933); «Здоровий дух вимагає здорового тіла» (1939); «По всій країні від краю і до краю встає на пост подруга бойова» (1941). ілюстрації до книг «У вогні» Анрі Барбюса (1927 і 1935, оригінали туш, 1934, частина — в Державному центральному музеї сучасної історії Росії); «1 Травня» Агнії Барто (1928, оригінали — акварель, Третьяковська галерея); «Кутерьма» Миколи Асєєва (1931); «Історія Казанської залізниці» (1935); «Наша авіація» Іллі Мазурука; «Через полюс в Америку» Георгія Байдукова (вийшла в світ у 1938 році). </div> скульптура «Хлопчик, який стрибає у воду» (1939, бронза); «Конькобіженець» (1940, бронза); «Естафета» (1945, бронза; Всесоюзний художньо-виробничий комбінат); «Сто метрівка» (1947, бронза); «Боксер» (1947, дерево); «Біля води» (1952, бронза); «Після забігу» (1954, порцеляна). оформив вистави «Лазня» Володимира Маяковського (1930, Державний театр імені Всеволода Мейєрхольда, Москва); «День народження» братів Тур (1945, Центральний театр Радянської армії). монументальне мистецтво панно і розписи: «Громадянська авіація» для фабрики кухні у Філях в Москві (1932, олія); «Крос» та «Фізкультурний парад» в Будинку Червоної армії у Мінську (1938, олія); Центрального академічного театру Радянської армії у Москві (1940); Челябінського театру опери та балету (1952—1953); «Відкриття колгоспної ГЕС» на Головному павільйоні Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві (1954, темпера); Виставки досягненнь народного господарства СРСР у Москві (1957); ескіз фризу для конференцзалу будівлі Наркомзему (1934, темпера; зберігся фрагмент «Розмова колгоспної бригади»); оформлення радянських павільйонів на всесвітніх виставках у Парижі 1937 року (панно «Стаханівці»/«Знатні люди Країни Рад», олія) та Брюсселі 1958 року («Мирні будови» та «За мир у всьому світі»); плафони «Літній крос» (1937, темпера; фоє Центрального театру Червоної армії) та «Лижний пробіг Улан-Уде — Москва»/«Перехід лижниць-буряток від Улан-Уде до Москви» у павільйоні «Далекий Схід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1939, темпера); фрески «Суперечка на межі» і «Селянське повстання 1905 року» у розділі «Нове у селі» Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1939); вітраж «Баскетбол» (1964);
мозаїки: мозаїчні плафони на станціях Московського метрополітену: «Комсомольська» (1938); «Маяковська», підземний вестибюль — 35 тематичних композицій «Доба Країни Рад» (1938, смальта); «Новокузнецька» — на тему «Москва — Донбас» (1940—1941, смальта; встановлені в 1943 році у зовнішньому та підземному вестибюлях станції); фризи з портретами видатних учених у бідівлі Московського державного університету (1951—1953, флорентійська мозаїка); «Біг» (1947, смальта), «Ранок» (1949), «Лижники» (1949, флорентійська мозаїка), «Добрий ранок» (1959—1960, смальта; Третьяковська галерея), «Хокеїсти» (1960, смальта), «Люди Країни Рад» (1961), «Доярка» (1962, керамічна плитка, смальта), «Червоногвардієць» (1962, флорентійська мозаїка); геральдичний фриз для головного фоє Палацу з'їздів у Московському кремлі (1960—1961, смальта);