«Центральний ринок» — 3-тя станція Харківського метрополітену. Розташована на Холодногірсько-Заводській лінії метро між станціями «Вокзальна» та «Майдан Конституції». Відкрита 23 серпня 1975 року.
Станція «Центральний ринок» розташована в центральній частині міста і названа по розташованому поруч Центральному ринку, званому також в народі «Благбаз» (скорочено від «Благовіщенський базар»).
Тут же знаходиться автостанція № 2, у якій сходяться приміські маршрути Золочівського, Богодухівського та Валківського напрямків, а також міжміські маршрути, що зв'язують Харків з населеними пунктами Полтавської та Сумської областей.
Біля станції розташована будівля управління Харківського метрополітену, яке з'єднане зі станцією службовим підземним переходом.
Історія Станція була споруджена відкритим способом, у котловані. Конструкція односклепінної станції дрібного закладення була розроблена інститутом «Харківметропроєкт». Проєкт такої станції вийшов дуже успішним, знайшов широке застосування та отримав назву «харківський однозвід».
Станція споруджувалась із монолітного залізобетону із застосуванням широких самонесучих арматурних каркасів.
Спочатку станцію збиралися будувати в районі Благовіщенського собору, проте після проведення попередніх розвідок було виявлено несприятливі геологічні умови, і трасування лінії зрушили убік. Під час будівництва станції рівень ґрунтових вод у цьому місці був невисокий і особливої небезпеки не становив.
У червні 1995 року в Харкові пройшла сильна злива, після якої рівень ґрунтових вод став неухильно зростати і досяг п’яти метрів над рівнем рейок.
У цій ситуації негайно розпочали зміцнення станції, не закриваючи станцію і порушуючи режим її роботи, крім обмеження швидкості поїздів цьому ділянці. Цю роботу виконали влітку 1996 року у рекордні строки – лише за 14 днів (з 28 червня по 10 липня). На цей час станцію було закрито для пасажирів, поїзди проїжджали її без зупинки.
Всього на виконання цих робіт було витрачено 2,2 мільйона гривень.
Технічна характеристика Односклепінна станція мілкого закладення з острівною платформою, перекрита монолітним залізобетонним склепінням, зведеним за допомогою пересувної опалубки.
Станція без колійного розвитку.
Побудована з монолітного залізобетону за допомогою пересувної опалубки. Зал станції широкий та просторий. Звід станції покритий побілкою і розбитий великі сегменти, контури яких візуально є продовженням білих канавок на колійних стінах. Поверхня склепіння переходить у стелю вестибюлів станції.
Глибина закладення станції дуже невелика – відстань від вершини склепіння до землі складає всього півметра.
Оздоблення Колійні стіни станції облицьовані сірим мармуром «Уфалей» уральського родовища з невеликими вставками з білого мармуру.
Цоколь стін облицьований чорним лабрадоритом. Уздовж середини платформи розташовано дванадцять масивних колон.
Колони станції віддалено нагадують великі смолоскипи – самі вони облицьовані рожевим мармуром, зверху розташовується металева конструкція золотистого кольору, яка розходиться на безліч променів під невеликим кутом. На них кріпиться металеве кільце, навколо якого розташовуються довгасті люмінесцентні світильники, що забезпечують освітлення станції. Рожеве облицювання колон помітно контрастує із загальним оформленням станції.
Підлога станції викладена з гранітних плит сірого кольору різних відтінків та насиченості, а також чорного лабрадориту, без дотримання точного порядку. Краї платформи викладені із граніту світло-сірого кольору. Вестибюлі з’єднані зі станціями невеликими сходами, для обробки яких використані самі матеріали – сірий мармур і граніт.
Уздовж кожної колійної стіни є по чотири мармурові різьблені композиції, виконані з сірого мармуру на білому тлі. Їхнім автором є заслужений художник України Олександр Щеглов. У цих композиціях легко вгадуються українські національні мотиви. Схожі візерунки часто можна зустріти на українських рушниках.
До 1996 року освітлення станції забезпечували 15 конструкцій незвичайної форми, що нагадують журавлів, що летять у небі. Вони були виготовлені з листового та профільного алюмінію. У кожній конструкції було багато довгастих світильників, розташованих поперечно.
Після реконструкції станції в 1996 році оригінальні світильники були демонтовані і замість них зросла низка факелоподібних колон-колосів, які можна бачити і сьогодні.
Цікаві факти При будівництві станції виявили три підземні ходи, що йдуть з боку Покровського собору (ймовірно, їх спорудили ченці цього монастиря). Зрозуміло, що для продовження будівництва станції ці ходи довелося розібрати.
Література Х23 Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц].- Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил.
Посилання «Центральний ринок» «Центральний ринок» на офіційному сайті КП «Харківський метрополітен»