Боснійська арабиця (, عَرَبٖىڄا‎, [arebit͡sa]) — боснійський варіант персо-арабського письма, який використовують для запису боснійської мови (بۉسانسقٖى يەزٖىق‎). Її використовували переважно між 15 і 19 століттями і часто характеризують як частину літератури альхаміядо. До першої світової війни боснійські мусульмани робили спроби адаптувати арабицю як третій офіційний алфавіт для боснійської на рівні з латиницею та кирилицею.

Крім літератури арабицю використовували в релігійних школах та адміністрації, хоча й значно менше за інші писемності.

Походження В основі боснійської арабиці було персо-арабське письмо Османської імперії з додаванням літер для звуків ц /t͡s/, ль /ʎ/ та нь /ɲ/, яких немає в арабській, перській та турецькій. Для голосних було запроваджено окремі літери (як і в курдській), що робило боснійську арабицю справжнім алфавітом, на відміну від персо-арабської бази, де голосні позначають діакритиками або ігнорують.

Остаточну версію боснійської арабиці уклав Мехмед Джемалудін Чаушевич в кінці 19 століття. Його версію називають матуфовиця ( або Mektebica).

Сучасне використання Першу за 64 роки (після 1941) літературну роботу боснійською арабицею було опубліковано в 2005, нею стала книга коміксів "Hadži Šefko i hadži Mefko" (автори Амір Аль-Зубі та Меліха Чичак-Аль-Зубі). Автори внесли деякі зміни до арабиці.

У квітні 2013 в Белґраді вийшла книга Алдіна Мустафича "Epohe fonetske misli kod Arapa i arebica" ("Епохи фонетичної думки арабів та арабиці). У книзі описано стандартизацію Чаушевича.

Абетка Версія боснійської арабиці, яку адаптував .

Латиниця Кирилиця АрабицяКонтекстуальні формиІзольованаКінцеваСередняПочаткова A a А а B b Б б C c Ц ц Č č Ч ч Ć ć Ћ ћ D d Д д Dž dž Џ џ Đ đ Ђ ђ E e Е е F f Ф ф G g Г г H h Х х I i И и J j Ј ј K k К к L l Л л Lj lj Љ љ M m М м N n Н н Nj nj Њ њ O o О о P p П п R r Р р S s С с Š š Ш ш T t Т т U u У у V v В в Z z З з Ž ž Ж ж

Примітки

Діакритик під з'являється, якщо опісля йде літера . Мустафіч використовує і замість і для Ć ć/Ћ ћ і Nj nj/Њ њ . Мустафіч використовує , а Аль-Зубі і Чичак-Аль-Зубі використовують для Đ đ/Ђ ђ.

Лігатури Як і у стандартній арабиці, коли з'єднується з або , то виникає спеціальна лігатура.

Латиниця Кирилиця АрабицяКонтекстуальні формиІзольованіКінцеваСередняПочаткова la ла lja ља

Приклади тексту Загальна декларація прав людини, Стаття 1

Боснійська (арабиця): Боснійська (латиниця): Sva ljudska bića rađaju se slobodna i jednaka u dostojanstvu i pravima. Ona su obdarena razumom i sviješću i treba da jedno prema drugome postupaju u duhu bratstva. Українська: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Тегеран

Боснійська (арабиця): Боснійська (латиниця): Teheran je glavni i najveći grad Irana, sjedište Teheranske pokrajine i jedan od najvećih gradova svijeta. Українська: Тегеран — столиця і найбільше місто Ірану, центр Тегеранської провінції і одне з найбільших міст світу.

Див. також Альхаміядо Білоруська арабська абетка Босанчиця

Джерела Enciklopedija leksikografskog zavoda, entry: Arabica. Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1966