Білоруська арабська абетка (, арабіца) — це алфавіт, створений у XVI столітті (можливо, у XV) для запису старобілоруської мови арабським письмом. Вона складається з 28-ми графем з певними відмінностями від звичайної арабської абетки.
Білоруською арабицею писали татари-липки, які мешкали на території Великого князівства Литовського. У XIV–XVI століттях вони припинили вживати своєї мови і перейшли на старобілоруську, але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — книги-кітаби. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше, як у XVII столітті.
Серед слов'янських мов арабицею також передавали сербохорватську в Боснії.
Особливості
Для звуків /ʒ/ (ж), /tʃ/ (ч) і /p/ (п), яких немає в арабській мові, вживають тюрко-перських графем. پ چ ژ
Щоб позначати м'які звуки /dz/ (дз) і /ts/ (ц) було створено нові графеми: ࢯ ࢮ
Для звуків /w/ (ў) та /v/ (в) окремої графеми не створено, їх записували так само, як і «у»:
و
Таблиця відповідності + Приголосні Транслітерація на Wiktionary b p tʹ sʹ dž č x d dzʹ r zʹ ž š c s z t g f k kʹ l m n h v j Старобілоруський кириличний еквівалент б п ть сь дж ч х д дзь р зь ж ш ц с з т кг ф к кь л м н г в й Транслітерація А. Антоновича (1968) ˈ б п т́ с́ дж ч х д дз р з́ ж ш ц с з т г̣ ф к ќ л м н г в й b p tʼ sʼ dž č x d dʼzʼ r zʼ ž š c s z t g f k kʼ l m n h v j Транслітерація Projekt “Tefsir” b p ť ś ǯ č x d ʒ r ź ž š c s z t g f k ḱ l m n h w j Голосні, як і у класичній арабиці, передають оголосами над та під приголосними. На початку слова голосний писався з аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — аліф, після І, Ы — аліф максура, після У та О — вав). + Голосні Транслітерація на Wiktionary ◌e ◌a a ◌ā ◌o o ◌u, ◌ô u, ô ◌ū, ◌ō ū, ō ◌i i ◌ī ī ◌◌ ◌ Старобілоруський кириличний еквівалент е а о у, о и, ы Транслітерація А. Антоновича (1968) е а а̄ о у, о̂ ӯ, о̄ и ӣ e a o <small>u, <span style="font-family:Cambria">o</small></span> <small>i, <span style="font-family:Cambria">y</small></span> Транслітерація Projekt “Tefsir” e a ā o u, o ū, ō i ī
Дубльовані літери та діакритичні знаки: + Приголосні Транслітерація на Wiktionary x̣ ẓʹ s̱ʹ ṣʹ ẓ ʽ ʼ j g̣ nʹ ṭʹ Старобілоруський кириличний еквівалент х зь сь з й кг нь ть Транслітерація А. Антоновича (1968) х̇ з̀ с̨̀ с̀ з̣ ʽ ʼ т́ x zʼ sʼ z tʼ Транслітерація Projekt “Tefsir” x̱ z̀ s̱ s̀ ẕ ʿ ʾ g ŋ ṯ + Голосні Транслітерація на Wiktionary ◌ȧ ◌ā̇ ã ʽa ʽe ʽo ʽu, ʽô ʽū, ʽō ◌ū̇, ◌ō̇ ʽi ◌ī̇ Старобілоруський кириличний еквівалент а е о у, о и, ы Транслітерація А. Антоновича (1968) а̍ а̄̍ а̃ ʽа ʽе ʽо ʽу, ʽо̂ ʽӯ, ʽо̄ ӯˈ, о̄ˈ ʽи ӣ̩ a e o <small>u, <span style="font-family:Cambria">o</small></span> <small>i, <span style="font-family:Cambria">y</small></span> Транслітерація Projekt “Tefsir” a a ʿa ʿe ʿo ʿu, ʿo ʿū, ʿō ʿi
Приклад Загальна декларація прав людини, Стаття 1
Білоруська (арабиця): Транслітерація арабиці: Usʹe ljudzʹi naradžajucca svabodnīmi i rounīmi u svajoj hodnasʹci i pravax. Janī nadzʹelenī rozumam i sumlennem i pavinnī stavicca adzʹin da adnaho u duxu bractva. Білоруська (кирилиця): Усе людзі нараджаюцца свабоднымі i роўнымі ў сваёй годнасці i правах. Яны надзелены розумам i сумленнем i павінны ставіцца адзін да аднаго ў духу брацтва. Українська: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Примітка: У прикладі наголошені голосні підкреслено відповідними напівприголосними, що не завжди траплялося в оригінальних кітабах. Короткі слова на кшталт ў та і написано разом із наступним словом.
Див. також Татари-липки Кітаби Білоруська абетка Білоруська латинська абетка Боснійська арабська абетка
Примітки
Посилання і література
Кітаби — унікальне явище в білоруській мові Belarusian (Беларуская мова/Bielaruskaja mova) Сайт, присвячений білоруській арабиці та кітабам Антон Антановіч, Беларускія тэксты, пісаныя арабскім пісьмом Д-р Ян Станкевіч. Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом. [Адбітка з гадавіка Беларускага Навуковага Таварыства, кн. I.] — Вільня: Друкарня Я. Левіна, 1933 ; Менск: Беларускае коопэрацыйна-выдавецкае таварыства «Адраджэньне», 1991 [факсімільн.]. — 3-е выд.