Па́січна — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 671 людинаhttps://baryshivska-gromada.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/strategiya-na-oprylyudnennya.pdf. Входить до складу Баришівської селищної громади.

Уродженцем села є архітектор Загниборода Олексій Семенович (* 1939).

З історії села Пасічна належала до Баришівської сотні Переяславського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Пасічна було 33 хати. Проте за описом Київського намісництва за селищем було чомусь зазначено лише 7 душ, саме селище у власності козаків.

Була приписана до Троїцький церкві у Баришівці

Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 263

Від початку XIX ст. село вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

1910 року - селище Баришівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії, 88 господарств, 532 мешканців"Список населенных мест Переяславского уезда Полтавской губернии : составлен по данным подворно-хоз. земской переписи 1910 г.".

Станом на 1923 рік у селі Пасішна Баришівського району Київського округу проживало 884 особи.

Під час колективізації в селі були створені дві сільгоспартілі: «Червона зірка» і «Пахар».

За вцілілими архівними даними в с. Пасічна з 18 квітня 1932 р. по 01 січня 1933 року померло 11 чол, а протягом квітня-червня 1933 року – 104 чол. Загалом же цифра втрат в голодоморні 1932-1933 роки перевищила дві сотні селян, померлих від голоду та викликаних ним захворювань. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.54

У вересні 2014 року з огляду на неадекватну позицію священиків МП щодо російського вторгнення на сході України громада вирішила позбутися їхньої присутності, понад 500 людей ухвалило рішення перейти до УПЦ КП.

27 липня 2022 року в ході дерусифікації було перейменовано 4 вулиці, а саме вул. Пузікова – на вул. Княгині Ольги, вул. Суворова – на вул. Барвінкова, вул. Черняховського – на вул. Івана Сулими, вул. Чкалова – на вул. Героїв України.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 612 осіб, з яких 269 чоловіків та 343 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 749 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 97,08 % російська 2,65 % білоруська 0,13 % польська 0,13 %

Примітки