Зо́рин — село в Україні, у Іванківській селищній громаді Вишгородського району Київської області. Населення становить 296 осіб.
Розташування Зорин розташоване за 32 км від центру громади Іванків. Село знаходиться на території Вишгородського району Київської області. Його територія підпорядкована Іванківській селищній громаді.
Історія села
За переказами село засноване в другій половині XVII ст. і назване на честь міфічного військового начальника Зорина, який прославився під час героїчної боротьби за визволення цієї місцевості від поляків і приєднання до московитів.
У XIX ст. село Зорин належало Олександру Патрікію.
У лютому 1906 р. селяни підняли повстання проти поміщиків. Для придушення бунтівників до села були викликані війська.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
За мужність, виявлену у боротьбі з ворогом у роки Другої Світової війни, 100 жителів села удостоєні державних нагород.
У 1974 р. колгосп «Заповіти Ілліча» приєднано до колгоспу ім. Мічуріна с. Дитятки. Виробничий напрям господарства — рільництво і тваринництво. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, нагороджені орденами та медалями Ф. Воробей, І. Демченко, Н. Козир, П. Швець.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», увійшло до складу Іванківської селищної територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іванківського району, село увійшло до складу новоутвореного Вишгородського району.
З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.
Видатні уродженці Снітко Петро Григорович (1919–1972) — доктор історичних наук. Сінозацький Анатолій Михайлович (* 1940) — український учений-винахідник.
Інфраструктура Нині діють два приватних магазини, клуб, бібліотека, ФАП.
Примітки
Посилання СЕЛО ДИТЯТКИ. Матеріали: К. І. Нечипоренко, Т. М. Микитенко