Церква Вознесіння Господнього в Щитівцях — парафія і храм греко-католицької та православної громад у селі Щитівці Чортківського району Тернопільської области.
Церква та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 539/1, 539/2)Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..
Історія церкви У 1776 році за народні кошти збудували кам'яний храм Вознесіння Господнього. За переказами, у 1900 році його розширили, добудувавши бічну частину, що надало йому форму перевернутої літери «Г», яка збереглася донині. Біля храму є мурована капличка.
У 1914 році, рятуючи церковні дзвони «Іван Златоуст» і «Пророк Ілля» від вилучення, їх зняли та закопали на цвинтарі. Над місцем поховання встановили кам'яний хрест з написом. У 1958 році дзвони повернули на дзвіницю. За повір'ям, дзвін Святого Пророка Іллі має особливу силу: коли насувається град, ним дзвонять, і хмари розходяться. Завдяки цьому, як кажуть, у Щитівцях ніколи не буває граду.
Парафія в лоні УГКЦ була відновлена у грудні 1989 року. Стару муровану церкву реставрували у 2008–2009 роках спільними зусиллями громад УГКЦ і ПЦУ. На території церкви є мурована дзвіниця і капличка. Також там встановлено статую Матері Божої та пам'ятні хрести, зокрема на честь скасування панщини та 1000-ліття хрещення Руси-України (1988).
Парохи УГКЦ о. Коцик (1935), о. Любович (1935—1939), о. Косарчин (1939—1945), о. Михайло Микула (1945—1958)єдиний учасник від Заліщицького благочинна Об'єднавчого собору 1946 року у Львові, о. Василь Погорецький (1990—1992), о. Володимир Драбик (1992—2000), о. Тарас Шмиглик (2000—2003), о. Роман Бриндзей (2003—2010), о. Юрій Голуб (2011—2012), о. Андрій Стешин (з 2012).
ПЦУ о. Миронів (1958—1977), о. Михайло Велиган, о. Йосип Смішко (1977—1987), о. Михайло Венгерак (1987—1989), о. Володимир П'єцух (1989—1944), о. Григорій Бубель (з 1992).
Примітки
Джерела