Полко́вниче (кол. Полко́внича Слобода, Полко́вничий хутір) — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване за 15 км на північ від смт Ставище та за 5 км від автошляху . Населення становить 416 осіб.

Історія XVIII — ХІХ ст.

Чи не вперше помічаємо село на спеціальній карті Західної частини Росії 1826-1840 рр. під назвою Полковнича Слобода з позначкою каплиця.

Селяни Полковничого брали активну участь у Київській козаччині 1855 року, за що були жорстоко покарані.

В «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» Лаврентій Похилевич описує село Полковниче наступним чином: Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, ст. 436

Полковничий хутір входило до Кривецької волості Таращанського повіту Київської губернії.

За даними дослідження, яке проводилось управліннями статистики Міністерства внутрішніх справ Російської імперії, за дорученням статистичної ради наведено наступні характеристики села: «деревня», колишнє володіння, при болоті Цецилія, дворів 40, жителів 286, часовня. Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные : [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. - 1885. - , ст. 174. : табл. - В подзаг. : По дан. обслед-я произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел, по поруч. Стат. Совета.

ХХ ст. В «Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи» 1900 року знаходимо більш детальну інформацію про село:*

На військовій топографічній карті 1917 року під назвою села вказана кількість населення у кількості 110 дворів (на карті число дворів в 10-х), що вказує про значний приріст населення протягом останніх 10-ть, але події після 1917 року негативно впливають на демографічну статистику села.

Голодомор 1932—1933 рр.

Загальна кількість померлих від Голодомору, чиї прізвища встановлено - 205 чол. Очевидці трагедії пригадали прізвища й імена 163 померлих від голоду, ще 42 записи про смертність у селі в січні-жовтні 1932 року збереглись в обласному державному архіві. В селі на місці масових поховань померлих від голоду встановлено пам'ятний хрест.Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область. "Буква" - Біла Церква, 2008 р., ст. 852-853

Друга світова війна

Протягом другої половини липня - на початку серпня 1941 року в ході наступу нацистських військ груп армій «Південь» були зайняті селище та населені пункти Ставищенського району. Запанував окупаційний режим протягом якого на невільницькі роботи було відправлено 2449 юнаків і дівчат Ставищенщини.

Починаючи з 1942 року місцеве населення розгорнуло боротьбу проти гітлерівців. У вересні 1942 року на території району став діяти партизанський загін ім.Чкалова, що налічував 39 бійців. Його очолив Б. Куземний, який загинув 7 серпня 1943 року. Командиром загону став І. Карташов. Партизани базувались в урочищі Цицилія, що прилягало до села Полковничий Хутір. Загін провів 37 бойових операцій, знищивши значну кількість живої сили противника, бойової техніки окупантів. Серед активних партизанів загону були жителі Ставища В.К.Римар, П.А.Шило, П.І.Зленко, Ф.П.Орел та інші. У 1943 році в районі діяла група на чолі з І.Возбранним. Згодом вона влилася до партизанського загону ім.Чкалова.

Гітлерівці жорстоко розправлялись з партизанами. 31 грудня 1943 року за допомогу партизанам було знищено 73 мешканців села Полковничий Хутір та спалено більшість помешкань.

Радянська влада

При радянській владі село Полковниче було підпорядковане сільській раді села Ясенівка. В селах Ясенівці та Полковничому був розміщений колгосп «Арсенал», що мав 2991 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2586 га орної землі. Виробничий напрям — зерново-тваринницький, провідна технічна культура — цукрові буряки. 12 передовиків колгоспного виробництва нагороджені орденами й медалями СРСР. Зокрема О. В. Сторожук — орденом ЛенінаВ.М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — Київ, 1971 р., ст. 618.

Біля села наявні кургани.

Незалежна Україна В селі діє: ТОВ «Хорш Україна», вул. Поповича, буд. 35, яке займається гуртовою торгівлею сільськогосподарськими машинами та устаткуванням; ТОВ «РОПА Україна» — гуртова торгівля сільськогосподарською технікою; ТОВ «Полковничий хутір» — вирощування зернових і технічних культур; Фермерське господарство «Сівач»; Фермерське господарство «Золота царина».

Освіта: Полковницький НВК "загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області, вул. Поповича, 1. Заклади культури, спорту: сільський будинок культури, вул. Поповича, 15. Сільська бібліотека, вул. Поповича, 15. Відділення поштового зв'язку, вул. Поповича, 15. Конфесійні громади: Українська православна церква, протоієрей Поляков Микола Васильович.

Природно-заповідний фонд Гідрологічний заказник місцевого значення «Цицилія» Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська38896.76%російська71.75%вірменська41.00%румунська20.49%Усього401100%

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область) Історія села Полковниче: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)

Примітки

Джерела Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 469. В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. Х., 1971 р., ст. 618. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900 р., ст. 1467 (рос. дореф.) Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел: Вып. 1 — 8. — СПб. : Центр. статист. комитет, 1880—1886. — 8 т. Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. — 1885. — , 333 c. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. «Буква» — Біла Церква, 2008 р., 1374 с.