Стри́жавка — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Торц (притоки Росі) за 17 км на захід від селища Ставище. Населення становить 560 осіб.

Галерея

Історія Свідченням існування стоянки первісних людей, яка знаходилась на західній околиці села, на полі, що межує з селом Молочне (Тетіївський район) є виорані кам'яні сокири. За характером обробки каменю, просвердленим кісткою отвором для держаків на ретельно відшліфованій поверхні можна з певністю говорити, що це була стоянка часів неоліту. За археологічною хронологією це 10-3 тис. років до н. е. Стрижавка вперше згадується в історичній літературі в ХІІІ ст.(джерело?) Під час татарських набігів село було спалене і зруйноване, але з часом відродилося. За переказами назва села походить від прізвища братів Стрижаків, по іншій версії — від козака по імені Стриж, який оселився на нинішніх левадах на південній околиці села на початку XVII ст. Балка захищена від вітрів, поросла лісками, а в ті далекі часи густий ліс був хорошим місцем для проживання, приховувалося житло від людоловів, яким був наповнений край в ті часи.

Можна, також з упевненістю сказати що жителі села брали участь у визвольній війні 1648—1657 р.р. та у повстанні «Коліївщина»; про яке є письмове підтвердження. Нині місцеві люди під час обробітку присадибних ділянок находять козацькі люльки та інші речі тих роківБондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012.

Опис села ХІХ століття зустрічаємо в Похилевича: «село при речке Торчь, вь 6-ти верстахъ от Пятигорь и в 3-х от села Торчицы; окружена лесами и разбросана по горамъ, покрытымь садами и огородами. Принадлежить кь именіямь г. Липковскаго (см. Пятигоры). Жителей обоего пола 1060; земли 2492 десятины. Заводы: кирпичный, винокуренный и сахарныйLeon Lipkowski, Moje wspomnienia 1849-1912, Краків, 1913. Вь прошлом веке Стрыжавка, еще не значительная деревня в лесахь, принадлежала кь Тетіевщине. Оть графа Островскаго она поступила кь Іоанну Закревскому (Ян-Непомуцен) и сыну его Юрію, потомь сестре сего, по мужу Ледуховской (Марія-Розалія (Maria Rozalia Zakrzewska h. Jastrzębiec), до шлюбу Закревська (1799 Тетирів -1863 Париж, монахиня від 1859 року), дружина Юзефа-Захаріяша Лєдуховського), которая вь 1846 году продала Стрыжавку Генриху Осиповичу Липковскому; но 888 десятинь пріобретены крестьянами, по выкупному договору за 42,357 рублей. Церковь Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли емееть 42 десятины сь хутором. Неизвестно кем построена. Кь Стрижавскому приходу причислена вь недавнее время деревня Плютенцы, лежащая при самомь селе Торчице и имеющая 220 душь жетелей обоего пола и 400 десятинь земли. Принадлежить Владиславу Діателовичу.Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450.»

8.06.1918 у селі Стрижавка почали концентруватися невеликі антиукраїнські загони, до яких прибували групи озброєних селян із сіл Янишівка, Логвин, Пархомівка, Жашків, Гостра Могила, П'ятигори, Плоске та інших для участі у повстанні проти української гетьманської влади та німецьких військ.

При радянській владі село центр сільської ради. Населення — 920 чоловік. Сільраді підпорядковані села Веселе, Григорівська Слобода, Сухий Яр, Червоне. У Стрижавці міститься колгосп «Шлях до комунізму», земельний фонд якого 1783 га, в тому числі Орної землі — 1457 га. Напрям господарства — зерново-тваринницький, розвинуте городництво та баштаництво. Голову колгоспу О. Є. Горобцянагороджено орденом Жовтневої Революції. У Стрижавці є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Другої світової війни, 85 жителів села нагороджені орденами і медалями. На околиці села діяв партизанський загін під командуванням БарашковаВ. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,66% російська 1,34%

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Джерела та література 1. Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450

2. В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618

3. Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012

Примітки

Посилання Топографическая карта Киевской области 1:100 000

Історія села СТРИЖАВКА: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)