Павло Степанович Андріюк ( 17 квітня 1923, Красносілкове — 1992, Караганда) — радянський живописець, член Спілки художників СРСР; один із засновників Спілки художників КарагандиТехнокомуністичний клуб «Імпульс». .
Біографія Народився 17 квітня 1923 року в селі Красносілковому Житомирської області. У 1938—1941 роках навчався в Омському художньому училищі (викладачі Кіндратій Бєлов, Тимофій Козлов). Брав участь у німецько-радянській війні. Жив і працював в Караганді. Помер в Караганді у 1992 році.
Творчість Серед робіт: «Околиці Алма-Ати» (1950-ті, олія); «Полудень» (1958, олія); «Бурова вишка» (1958, олія; Казахська художня галерея); «На будівництві Магнітки» (1960); серія «Баян-Аул» (1962, гуаш); «Портрет зварника» (1963, акварель); «Будівельний майданчик» (1963, акварель). Брав участь у виставках з 1954 року.
Примітки
Література Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 151 ; Ламонова О. Андріюк (Андреюк) Павло Степанович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 61—62. ISBN 978-966-02-8960-4.