Василь Тихонович Бориса́нов ( 25 грудня 1912, Кривий Ріг — 12 січня 1981, Одеса) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1962 року.
Біографія Народився року в місті Кривому Розі (тепер Дніпропетровська область, Україна). Протягом 1930—1932 років навчався в Харківському художньому інституті. 1936 року закінчив Одеське художнє училище (викладачі Григорій Теннер, Яків Борченко і Олексій Шовкуненко).
Протягом 1936–1941, 1944–1945 працював в Одеській скульпторній майстерні «Художник». З 1950 по 1960 рік жив і працював в місті Жданові. У 1960–1963 роках знову в Одеській скульпторній майстерні «Художник», а з 1963 року в Одеських майстернях Художнього фонду УРСР. Жив в Одесі, в будинку на вулиці Пастера № 23, квартира 23. Помер в Одесі 12 січня 1981 року.
Творчість
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури, в основному в портретному жанрі. Серед робіт: «Чапаєв на коні» (1938; у співавторстві з Федором Кіріазі); «Володимир Маяковський» (1939; у співавторстві з Федором Киріазі); «Сталевар» (1953; у співавторстві з Федором Киріазі); «Перша Кінна армія в боротьбі за владу Рад» (1957; у співавторстві з Федором Киріазі); портрет знатного сталевара заводу «Азовсталь» Героя Соціалістичної Праці Василя Шкуропата (1960; у співавторстві з Федором Киріазі); «Тарас Григорович Шевченко» (1961; у співавторстві з Федором Киріазі). «Шевченко-бунтар» (1963). У Маріуполі, на центральній алеї Міського саду, встановлені погруддя Олександра Пушкіна, Миколи Чернишевського, Володимира Маяковського і Михайла Ломоносова роботи Василя Борисанова і Федора КиріазіСтарий Маріуполь. Алея класиків. .
Брав участь у республіканських виставках з 1939 року, зокрема: до 300-річчя возз'єднання України з Росією (Київ, 1954); «Радянська Україна» (Москва, 1960); до 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка (Київ, 1961).
Примітки
Література ; Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. — Москва: Искусство, 1972 ; Токарева Т. Б. Борисанов Василь Тихонович //