Артур Хейґейт Макмердо (; 12 грудня 1851, Лондон, Велика Британія — 15 березня 1942, Вікхем Бішопс, Молдон, Ессекс) — архітектор-декоратор і художник англійського модерну.
Життєпис
Народився в Лондоні. Навчався у архітектора Джеймса Брукса. В молоді роки зазнав значого впливу естетики Вільяма Блейка та ідей Крістофера Рена. В Оксфорді Макмердо відвідував лекції Джона Раскіна, що також вплинули на формування його особистості. Супроводжував Раскіна в подорожі до Італії, де вивчав і замальовував шедеври класичної архітектури Ренесансу. Після повернення з Італії, в 1875 році художник відкрив власну архітектурну майстерню.
У 1877 році став одним з активних учасників створення Товариства захисту пам'яток старовини, де зустрів Вільяма Морріса, з яким виявив спільність поглядів на мистецтво. Як і лідер руху «Мистецтв і ремесел», Макмердо бачив майбутнє в єднанні мистецтва і ремесла і вважав, що не повинно бути різниці між поняттями «художник» і «ремісник». Подібний підхід згодом втілився у мистецькій програмі англійського модерну і франко-бельгійського ар-нуво.
У 1882 році, спільно з художниками Гербертом Горном і Селвіном Іміджем, Макмердо організував студію «Гільдія століття», в якій художники виготовляли предмети декоративно-прикладного мистецтва і проектували елементи оформлення Інтер'єру: меблі, тканини, шпалери. Для пропаганди своїх ідей Гільдія видавала журнал «Коник» («Hobby Horse»), в якому Макмердо виступав редактором і художником-графіком. Друг Волтер Крейна, художник брав активну участь в роботі створеного ним «Товариства мистецтв і ремесел» Власов В. Г.. Стили в искусстве. В 3-х т.— СПб.: Кольна. Т. 3. — Словарь имен, 1997. — С. 11 .
Найкраща і найбільш повна колекція творів Артура Макмердо знаходиться в Галереї Вільяма Морріса у Волтемстоу, якій художник заповів більшу частину своєї спадщини.
Галерея
Примітки
Бібліографія
Прерафаэлизм: иллюстрированная энциклопедия / Сост. И. Г. Мосин. — СПб., 2006.