Сорокіна Тамара Опанасівна (; 19 травня 1931, Клинці, Західна область — 2 січня 2021, Москва) — радянська і російська співачка (сопрано) та педагог, Народна артистка Росії (1973).
Біографія Народилася 19 травня 1931 року в місті Клинці Західної області РРФСР (нині Брянська область) в родині ткачів, працівників Троїцької фабрики. Із 6 років займалася музикою. Під час Другої світової війни разом з матір'ю та братом евакуювалася до Барнаулу. Там Тамара виступала у шпиталях, співала перед пораненими, акомпануючи собі на акордеоні.
1952 року закінчила Музичне училище при Ленінградській консерваторії (педагог Катерина Павлівна Андреєва), потім навчалася у Є. В. Шумської. У 1952—1954 роках була солісткою Ленінградського театру опери та балету ім. Кірова.
У 1954—1982 роках виступала в Большому театрі СРСР. За майже 30 років на сцені Большого театру підготовила і виконала 39 партій. Гастролювала за кордоном (Індія, Польща, Японія, Австралія, Італія, Філіппіни, Канада, Франція, Німеччина, Угорщина). Виступала як концертна співачка. Викладала в Російському інституті театрального мистецтва.
Померла 2 січня 2021 року у Москві в 89-річному віціhttps://www.classicalmusicnews.ru/news/tamara-sorokina-passed/.
Родина Чоловік — артист балету, балетмейстер Ягудін Шаміль Хайруллович (1932—2005), Народний артист РРФСР. Син — диригент і піаніст Павло Шамілевич Сорокін (нар. 1963), заслужений артист Росії, диригент Королівського театру «Ковент-Гарден».
Нагороди та відзнаки Перша премія конкурсу вокалістів на V Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Варшаві (1955). Заслужена артистка РРФСР (17.01.1968). Народна артистка РРФСР (1.03.1973). Заслужена артистка Каракалпакскої АРСР (1974) Орден Трудового Червоного Прапора (1976)
Оперні партії Ленінградський театр опери та балету ім. Кірова «Тарасова родина» Д. Кабалевського — Настя «Хованщина» М. Мусоргського — Емма Большой театр
1954 — «Іоланта» П. Чайковського — Бригітта 1954 — «Пікова дама» П. Чайковського — Прилепа 1955 — «Іоланта» П. Чайковського — Іоланта 1955 — «Лакме» Л. Деліба — Елен 1956 — «Царская неречена» Н. Римського-Корсакова — Марфа 1956 — «Микита Вершинін» Д. Кабалевського — Катя 1956 — «Богема» Дж. Пуччині — Мімі 1957 — «Травіата» Дж. Верді — Віолетта 1957 — «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Тетяна 1958 — «Фауст» Ш. Гуно — Маргарита 1959 — «Банк Бан» Ф. Эркеля — Мелінда 1960 — «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта — Барбарина 1960 — «Борис Годунов» М. Мусоргського — Ксенія 1961 — «Не тільки кохання» Р. Щедріна — Нюрочка 1962 — «Фальстаф» Дж. Верді — Нанетта 1963 — «Русалка» А. Даргомижського — Ольга 1964 — «Війна і мир» С. Прокоф'єва — Перша актриса 1964 — «Хованщина» М. Мусоргського — Емма 1964 — «Снігуронька» Н. Римського-Корсакова — Снігуронька 1964 — «Казка про царя Салтана» Н. Римського-Корсакова — Царівна-лебідь 1964 — «Кармен» Ж. Бізе — Мікаела 1965 — «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта — Сюзанна 1965 — «Ріголетто» Дж. Верді — Джильда 1966 — «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччині — Чіо-Чіо-сан 1967 — «Сказ про невидимий град Кітеж і діву Февронію» Н. Римського-Корсакова — Сірін 1970 — «Війна і мир» С. Прокоф'єва — Дуняша 1971 — «Невідомий солдат» К. Молчанова — Медсестра 1973 — «Франческа да Ріміні» С. Рахманінова — Франческа 1973 — «Трубадур» Дж. Верді — Леонора 1975 — «Війна і мир» С. Прокоф'єва — Наташа Ростова
Примітки
Посилання